Одесу часто називають «перлиною біля Чорного моря». Спекотне сонце, лагідні хвилю морського узбережжя звідусіль приваблюють туристів. Однак за цим штампом «курортного містечка» часто забувається, що в Південній Пальмірі знаходиться великий морський порт, здатний приймати судна з усього світу. Принаймні, так було раніше, і саме так хочеться думати одеситам зараз.
Які перспективи має Одеський морський порт? Чи може він відігравати важливу роль у торгівельних відносинах України зі світом? Ці та багато інших питань регіональні журналісти поставили Міністру інфраструктури України Володимиру Омеляну під час прес-брифінгу, який відбувся в Києві в рамках проекту «Точне відображення Угоди Україна-ЄС в українських медіа».
– Яка роль відводиться Одесі в розбудові майбутньої дорожньої карти морських шляхів?
– Мене весь час звинувачують, що я лобіюю інтереси «великої Одеси». Я їх лобіюю в тому сенсі, тому що хочу, щоб в Одесі працювали найбільші судові компанії. Разом із ними прийде порядок, прозорість та не буде чорних зарплат й оренди державного майна за безцінь. Бо з цими явищами спостерігається поява нових олігархів, які за рахунок цього створюють свої капітали та стримують нормальний розвиток підприємства.
– Як вплинула зміна керівництва Асоціації морських портів на розвиток галузі?
– Насправді не хочу це пов’язувати, але якось співпало, що з призначенням нового керівництва Асоціації морських портів вперше у цьому році ми маємо зростання показників перевалки через українські морські порти. Це фіксована стабільна цифра в районі п’яти відсотків, яка щомісяця підтверджується. Ми маємо високий показник контейнерних перевезень: якщо в минулому році це було порядка 2-4 відсотків, то в цьому році ми маємо 5-6 відсотків. Але це нормальний висхідний показник, адже ми йдемо з нуля.
– Водна інфраструктура України не обмежується лише Чорним морем. Зокрема, не території Одещини протікають такі великі річки, як Південний Буг та Дунай. Чи розглядаються перспективи розвитку річкових перевезень?
– Питання по річкових шляхах досить унікальне і типове: з одного боку що це річка, а з іншого – бо це Україна. Тут не має якогось особливого концепту, це треба просто зробити. Сподіваюсь, що всі учасники ринків зрозуміють, що не треба витрачати третій рік на обговорення проекту «Закону про річкові порти», а необхідно проголосувати в Верховній Раді. Якщо раптом там будуть потрібні якісь кореляції, то вносити їх по ходу реалізації самої стратегії. Перш за все ми хочемо зробити акцент на тому, щоб налагодити вантажні перевезення на таких річках як Дніпро, Південний Буг та Дунай. Пасажирські залишимо на потім. Ми свято переконані, що після прийняття цього закону ми зможемо протягом трьох, максимум чотирьох років, наростити тонаж річкових перевезень.
– Який обсяг вантажних перевезень по річкам України ми маємо зараз і чи можна його збільшити?
– Те що ми зараз маємо, грубо кажучи, це 3-5 мільйонів тон на рік. Однак ця цифра, як ви розумієте, замала.. Має бути порядка 30-35 мільйонів тон і це можливо зробити. Це викликає ланцюгову реакцію, бо якби там хто не кричав, що зараз до нас зайдуть китайські баржі з прапором над Дніпром, цього не буде. Всі великі компанії будуть орієнтовані на українські суднобудівні заводи. Вони мають випускати баржі та тягачі, буксири та багато іншої морехідної техніки, спрямованої на забезпечення вантажоперевезень. Про такий намір засвідчили фактично всі великі іноземні компанії. Вони наполягають на тому, що прийміть закон про річкові перевезення і ми готові інвестувати.
– Що дасть розвиток річкових портів для українських населених пунктів, зокрема розташованих в Одеській області?
– Розвиток річкових портів дасть, передусім, інвестиції в інфраструктуру. Це будівництво терміналів, причалів, створення нових робочих місць, підвізних шляхів. Якщо буде зроблений той же причал, невеличкі села та містечка тільки й оживатимуть за рахунок цього. І, найголовніше, це величезна економія на перевезення роздовбаними українськими шляхами. Адже не дивлячись на ті заходи, яке Міністерство інфраструктури вже вживає для відновлення трас, проблема із нашими дорогами лишається актуальною. Ми плануємо «перекинути удар» на річку, адже це не тільки пришвидшить перевезення, але й здешевить їх.
– Які іноземні партнери найбільше зацікавлені в розвитку українського річкового транспорту?
Найбільше в таких перевезеннях зараз зацікавлена сусідня Білорусь. Вона хоче мати нормальний вихід через Дніпро до басейну Чорного моря та морських портів. Це забезпечить доступ до нафти, газу та багатьох інших можливих товарних груп. Тому, як не банально звучить, все впирається в закон. Є закон , є нова галузь, немає закону – галузі немає. Поки не буде стимулювання – нічого не відбудеться.
– На що треба зробити ставку портам Одеського регіону для покращення торгівельних відносин з іншими державами, зокрема із країнами Європейського Союзу?
-Особисто я сподіваюся, що порти будуть розвиватися з точки зору як експорту, так й імпорту. Моя особиста думка полягає в тому, що краще за все орієнтуватися на експорт переробленої продукції, а не сировини, бо це є найбільш перспективним. Проте тут нам треба подумати, чого хочуть самі мешканці Одеси: мати порт такий, який він є зараз, чи хочуть мати «марину», така як є в Барселоні чи будується в Баку. Я на це питання для себе відповіді не знайшов, хоча ми часто його ставимо на регіональних обговореннях. Однак його вирішення теж стратегічно впливає на розвиток портів Одеського регіону.
Марія Шевчук
Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю сайту і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.
