Реформа децентралізації в Одесі та її висвітлення у ЗМІ

Нещодавно в Одесі відбувся семінар «Вплив реформи децентралізації в Україні на розвиток громад. Практика впровадження у регіонах та висвітлення у ЗМІ». Захід проходив в рамках проекту «Що треба знати журналістам про реформу децентралізації», який спрямований на вивчення новостворених громад в  південних регіонах України, розповсюдження їх досвіду, навчання журналістів щодо «підводних каменів» реформи.

Одеський тренінг став одним із запланованих освітніх заходів, орієнтованих на представників медіа. У семінарі взяли участь журналісти регіональних видань та представники громадських організацій Одещини. Всі вони поділилися своїм досвідом висвітлення реформи та обговорили подальші перспективи децентралізації.

Про реформу місцевого самоврядування населенню все ще  відомо не дуже багато. Для більшості наших співвітчизників слова «територіальна громада», «фінансова децентралізація» та «перспективний план» являються поняттями дещо абстрактними. З одного боку, пересічні люди не повинні знати все навколо, зокрема питання формування бюджету. Але тут виникає проблема: наші громадяни, не знаючи реального стану речей, роблять хибні висновки. Подекуди така ситуація виникає через плутанину термінів, а подекуди її свідомо перекручують деякі можновладці, боячись втратити владу на місцях. В кожному випадку, уявлення населення про реформу часто відрізняється від того, що прописано в законодавстві насправді.

«Був випадок, коли я зустрічалася з мешканцями Кривої Балки, яка є околицею Одеси. Місцеві жителі дуже скаржилися на розбиті дороги, які довгий час ніхто не ремонтував. Все ускладнюється тим, що через них до Одеси їздять перевантажені фури й це теж негативно впливає на якість автошляхів. І вони протестували, сварили місцеву владу та загалом скаржилися на життя. Коли ж радиш їм звернутися за допомогою, то отримуєш у відповідь, що таких грошей в Одеси нема. Говориш їм, що після децентралізації у місцевих бюджетах з’явилися кошти – не вірять. Для них децентралізація – це суто формальне обєднання, яке стосується лише сіл. А про те, що в регіонах тепер залишається більша частина зароблених грошей, що місцеві бюджети зросли в кілька разів, вони й не знають», — говорить експерт Інституту політичної освіти Ольга Омельчук.

Семінар був розподілений на декілька блоків. Тем для обговорення було заплановано п’ять, проте всі вони тим чи іншим чином перетиналися і не були вузько спрямованими. У першій половині дня йшла мова про суть реформи децентралізації та вплив місцевого розвитку на неї. Було підкреслено, що сьогодні громадам потрібно самостійно шукати шляхи для власного розвитку, використовуючи всі можливості. Адже одного лише факту об’єднання мало – громада повинна довести свою фінансову спроможність.

Вона в свою чергу полягає в тому, щоб новостворені ОТГ мали можливість утримувати власну інфраструктуру: лікарняні заклади, школи, дитячі садки.

Саме від цього залежить, чи буде громада комфортною для життя, і чи не покинуть її мешканці. Може виявитися, що якісь із цих установ нерентабельні (а децентралізація, передусім, спрямована на ефективне використання коштів на місцях). Проте будь-яке рішення з оптимізації буде виключно рішенням самої громади.

Населені пункти півдня України дуже різні за своєю структурою та умовами проживання. У нас є селища на десять тисяч жителів, в яких житло може коштувати на рівні  обласного центру. Вистачає й таких сіл, де кількість населення не доходить й до ста чоловік. Всі вони мають різні потреби, перспективи розвитку, за якими треба орієнтуватися.

Так, наприклад, в нас є громади, де школи понизили в ступені, а дітей перевели до опорних навчальних закладів. Передусім, така політика була продиктована підвищенням якості освіти, бо в школі, де один педагог викладає п’ять-сім предметів не можуть дати гарні знання. Натомість на базі кабінетів, що звільнилися, можуть відкриватися дитячі садочки, яких потребує громада. А бувають і ситуації,  коли школи будують з нуля, бо населення громади росте.

« Без подібних тренінгів сьогодні не обійтися. Вони дуже потрібні для журналістів, оскільки допомагають залишатися в курсі нових тенденцій реформ, змін, нововведень. Дуже складно самому бути експертом у всіх напрямках, а сучасний журналіст повинен бути саме таким. Реформи це двигун для держави. Однак вони завжди ще й експеримент: навіть якщо в одній країні реформи пройшли ідеально, в іншій вони можуть закінчитися погано. Тому тут ЗМІ відіграють ще й роль громадського контролю за їх ходом », — вважає головний редактор видання «Ізбірком» Валерій Болган, який взяв участь в семінарі.

Висвітлюючи реформу децентралізації, журналістам потрібно завжди звертати увагу на багато факторів. Треба розумітися на термінології, знати політичну обстановку в області. Бо сьогодні, на жаль, характерна ситуація, коли представники влади на місцях саботують нововведення, свідомо поширюючи неправдиві міфи. З іншого боку, існує чимало реальних проблем, про які треба людей попереджувати. Так, наприклад, сьогодні далеко не завжди можна вирішити питання з ремонтом доріг, що з’єднують населені пункти однієї громади.

Там би може й були б раді виділити необхідні кошти, однак якщо дорога перебуває на балансі району чи області, село його відремонтувати не має права. Але всі ці тонкощі часто лежать в площині неузгодженості законодавства, яке характерне для будь-якого перехідного періоду.

Задача ж ЗМІ полягає в тому, щоб звернути увагу на «гострі кути» та допомогти людям більше дізнатися про нюанси реформ.

Марія Шевчук