Під час різноманітних конференцій та семінарів, присвячених реформі місцевого самоврядування, неодноразово чується, що вона робиться для людей. Основною метою реформи є спрощення надання різноманітних послуг населенню: медичних, освітніх, адміністративних. Адже не секрет, що чим менший населений пункт, тим складніше його жителям отримати кваліфіковану допомогу в тій чи іншій сфері. І якщо змін в медицині та освіті, навіть за умови правильного курсу, чекати не один рік, то для покращення рівня надання адміністративних послуг треба не так багато. В цьому ми переконалися, навідавшись до Березівської об’єднаної територіальної громади. Поїздка була організована Одеським центром розвитку місцевого самоврядування щоб показати, як змінюються населені пункти після об’єднання. Зокрема було цікаво побачити, як в Березівці місцевим жителям полегшують роботу з реєстраційними документами.
В зв’язку з тим, що Березівська ОТГ відносно невелика (в ній проживає трохи більше 11 тисяч населення) , здійснення звернень з питань державної реєстрації тут дозволене безпосередньо на місцях. Якщо у великих громадах, на кшталт обласних центрів та міст обласного значення, є спеціальні адміністратори та фронт-офіси, що займаються такими питаннями, то в Березівці з цим жодних проблем немає. Найчастіше місцеві жителі звертаються з питань реєстрації місця проживання, бо 3 2016 року оформлення необхідних документів робиться безпосередньо в громадах. Такі повноваження передали з органів міграційної служби України, щоб ОТГ цим займалися самостійно. Подібні кроки роблять послуги ближчими до населення й спрощують бюрократичні процедури.
«До оновлень в нас було три особи, а зараз працює сім штатних одиниць. Черги бувають, але в основному до обіду, кадрами ми забезпечені повністю. Зараз по факту шість чоловік працює, один з працівників в соціальній відпустці. Це три адміністратори, три реєстратори державних та один керівник. Освіта в людей вища, переважно юридична. За законом державні реєстратори, щоб мати доступ до потрібних баз, повинні мати вищу юридичну освіту. Для реєстратору з бізнесу цих вимог немає, а от з речовими правами потрібна необхідна кваліфікація», – говорить начальник відділу Березівського Центру надання адміністративних послуг Сергій Горбенко.
В умовах реформування громади можуть розраховувати на міжнародну допомогу. Так, наприклад, появі новенького ЦНАПу Березівка багато в чому завдячує Програмі U-LEAD з Європою. Оновлене приміщення відкрили зовсім нещодавно, однак співпраця з громадою розпочалась ще в 2018 році. Програма поставила меблі та офісну техніку, проводила тренінги з підвищення кваліфікації, які пройшли співробітники Центру надання адміністративних послуг. Березівка отримала дуже серйозну як інформаційну, так і матеріальну підтримку. Наприклад, вартість необхідної техніки, яка була закуплена, склала 5 тисяч євро. Аналогічна кількість коштів пішла на придбання офісних меблів. Ще десь 500 євро були витрачені на вказівні таблички та інформаційні стенди.
Коли децентралізаційна реформа тільки стартувала, противники нововведень «прогнозували», що бюрократичні процеси ускладняться й людям доведеться їздити по довідки за десятки кілометрів до центру ОТГ. Враховуючи великі відстані між населеними пунктами, поганий стан доріг та відсутність стабільного громадського транспорту, така перспектива налякала багатьох. Але на практиці вийшло що багато послуг, що раніше надавались тільки в районі або області, люди вже зараз можуть отримати безпосередньо на місцях. Створення ЦНАПів це тільки наслідок тих змін, що вже відбуваються не перший рік. Для багатьох ОТГ Одеської області це гарна можливість запрацювати в умовах реформування. Є кілька хвиль, коли U-LEAD з Європою оголошує конкурс, а громади, що вже мають плани та можливості облаштувати приміщення, подають заявки.
«Це постійний процес, ініційований Програмою, до якого можна долучитися в будь-який момент, коли громада буде готова. Повинно бути приміщення, кваліфіковані спеціалісти, а U–LEAD допомагає відремонтувати офіс, придбати обладнання та додатково навчити фахівців. ЦНАПИ є в багатьох територіальних громадах, але це поточне питання, яке певною мірою не є обов’язковим . Не всі ОТГ створюють центри надання адміністративних послуг, для маленьких громад це не зовсім економічно обґрунтовано. Десь ЦНАПи були створені на базі районів, як це зробили в Любашівці, і всі місцеві звертаються туди. Логічно, що за таких умов аналогічну структуру відкривати недоцільно. Тим паче є ймовірність, що згодом такі заклади відійдуть на баланс громад», – зазначає радник Одеського Центру розвитку місцевого самоврядування Віктор Бондарук.
Якщо для цього наявні необхідні умови, ЦНАПи значно спрощують населенню проходження бюрократичних процедур. При цьому від громад не вимагається довготривалого вливання фінансових ресурсів. Навпаки, існування подібних офісів можуть приносити вигоду як органам місцевого самоврядування, так і пересічним громадянам. При правильно організованому процесі Центри надання адміністративних послуг здатні приносити прибуток. Ті кошти, які перераховуються за платні послуги, можуть покривати витрати на утримання й приносити кошти до місцевого бюджету. Жителям, як це вже зазначалось, надається можливість отримувати необхідні послуги за місцем проживання. Тому ті громади Одещини, що мають потрібні прагнення та умови, активно долучаються до цього процесу.
Марія Шевчук
