Три в одному: як розвивається Маяківська громада

Утворення територіальної громади супроводжується багатьма труднощами. Треба привести до ладу всі необхідні документи, сформулювати план розвитку, самостійно вирішувати проблеми, що накопичувалися роками. А, найголовніше, необхідно виходити на діалог місцевими жителями, тими людьми, заради яких запроваджується децентралізаційна реформа. Маяківській територіальній громаді на Одещині це, здається, вдалося зробити повністю. Шлях до об’єднання був для ОТГ складним, навіть ЦВК спочатку не давала громаді дозволу кооперуватися з селами, що входять до її складу зараз. А все через те, що вона прагнула об’єднати три села, які належать до різних районів. Але згодом був прийнятий закон, що дозволив Маякам провести вибори, приєднавши до себе Удобне та Надлиманське.

«Найважчим був прийом та передача повноважень, адже наша громада унікальна, вона утворившись розірвала три райони: Біляївський, Овідіопольский та Білгород-Дністровський. Кожен з них мав якісь свої порядки і з цим треба було працювати. Були різні Держспоживслужби, пожежні організації, з усіма треба було співпрацювати. Тому труднощі, звісно, були, але нам вдалося їх подолати. Наші села мали спільні межі та виявили своє бажання об’єднатися саме з Маяками. В такому форматі ми були одними з перших в Україні.  Взагалі нам подобається в усьому бути першими: і в районі, і в області, а тепер одними з перших в Україні потрапили під закон, що дозволив об’єднуватись селам з різних районів», — згадує заступниця сільського голови з питань діяльності виконавчого органу ради Маяківської ОТГ Юлія Лазаренко.

Після об’єднання села змогли стати господарями на своїй землі, в своїх населених пунктах і отримати повноваження вирішувати найболючіші питання на місцях. Бо тільки тут знають, які проблеми потребують найшвидшого вирішення.  Але найголовніше, що якщо при об’єднанні є порозуміння сільских голів, працювати стане легше.  Маякам вдалося знайти спільну мову з Надлиманським та Удобним. Ці села зробили громаду, провели вибори, ліквідували сільські ради а людей, що були головами, перевели на посади старост. Однам крім організаційних питань треба було вирішувати як заробити гроші. Бо всі чудово розуміють, що якщо будуть кошти – буде й все інше. Будуть будуватися соціально-важливі об’єкти, ремонтуватися дороги, покращуватиметься інфраструктура, надаватимуться якісніші послуги.

Вирішивши бюрократичні питання,  Маяківська ОТГ почала працювати з бюджетом. Його наповнення після утворення громади збільшилось втричі.  Надійшла медична та освітня субвенція, яка була повністю використана на покращення інфраструктури. Так в рамках реформи сільської медицини держава давала гроші на будівництво нових амбулаторій, але за умови співфінансування. Частину коштів селам треба було надати самостійно: в Маяківській ОТГ з місцевого бюджету виділили на це три мільйони гривень. Цього внеску разом з державними коштами вистачило для появи гарної сучасної амбулаторії, на відкриття якої мало хто розраховував. Лікарі були, відверто кажучи, налякані тим що робилося, вони не вірили, що будівлю зроблять. Але ось вона вже майже рік приймає пацієнтів, а медики працюють в просторих світлих кабінетах.

Не забувають в громаді й про освітні установи. В Маяківському НВК навчається більше  800 дітей, у школі в Удобному – 200, а в Надлиманському – 250. В приміщеннях робляться ремонти, щоб створювати якісний освітній простір для дітей громади.   Так будівництво нового навчального закладу в Маяках збіглось зі шкільною реформою. Школярі пішли до оновленої будівлі, згідно нових освітніх стандартів. Так першачки з нуля отримали класи, пристосовані до потреб Нової української школи. Для старших дітей стало більше  простору в кабінетах, що позитивно вплинуло на якість навчання. І це ще далеко не всі досягнення Маяківської об’єднаної територіальної громади за останні два роки.

«Коли я прийшов працювати, було чітке розуміння що треба підтримати малий та середній бізнес. Зібрали людей, сказали що досить вже бути спекулянтами та пора бути підприємцями. Ось земельні ділянки, договори найму. Наш єдиний податок повністю надходить до місцевого бюджету. Спочатку він був 500 тисяч, а після об’єднання сягнув трьох мільйонів.  Люди почали реєструватися бо зрозуміли, куди їхні кошти йдуть. Бачать будівництво тротуарів, а це ті кошти, що платяться. Вони питали звідки гроші, а їм пояснювали що це ті гроші, що вони сплатили податки, внаслідок чого є додаткова мотивація реєструвати свої доходи», — розповідає   керівник Маяківської об’єднаної територіальної громади Віктор Дяченко.

Разом з підтримкою тих людей, що працюють чесно, запровадили санкції до тих, хто ухиляється від сплати податків. Пройшовши всі інстанції та  антимонопольні комітети, було прийняте положення про втрати до бюджету за земельний податок, Ті люди, що ще не сформували земельну ділянку, платять згідно втрат до бюджету. Всі платять податки і дійсно бачать, що вони працюють сьогодні для людей. Нормально запрацював розвиток інвестицій, зокрема працює завод сухих продуктів. Це підприємство надало 60 робочих місць, завод будувався два роки, залучивши інвестиції з Німеччини та України. Громада надала земельну ділянку, за півроку підприємство отримало всі необхідні дозволи та почало свою роботу.

Одним з досягненням є те, що завод приймає продукцію, яку  вирощують місцеві жителі.  Виробництво приймає щодня 20 тон одного солодкого перцю,  10 тисяч тон цибулі на місяць. Вони роблять сушені продукти, що йдуть до країн Європейського Союзу. Вже підписані договори оренди земельних ділянок, в жовтні починається проект покращення міжпайових доріг, щоб техніка могла доїхати. На території громади планується відкриття 16 вітрових електростанцій. З компанією, яка їх будує, уклали домовленність, що вона зареєструється на адресу Маяківської ОТГ. Поставили умову – якщо працюєте в нас, то платіть нам податки, адже ПДФО з кошторису на час ремонтних робіт може залишитись в громаді. Сьогодні на час виконання підрядних робіт можна зареєструватися в ОТГ, це дозволяє податкова, щоб податки лишались тут. Такі кроки дозволяють наповнювати бюджет та розвивати сільські населені пункти.

Марія Шевчук