Трудові мігранти: заборонити не можна підтримати

За даними Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України, нелегально заробляє в нашій державі 21, 6 відсотків працездатного населення. В трійці лідерів тут Рівненська, Чернівецька та Івано-Франківська області. Одещина тримається в середині списку з показником 21, 1 відсотки. Проте дуже багато людей з інших регіонів приїжджають до Одеси, щоб заробити грошей на життя. Вони ніяким чином не захищені від можливих проблем. Якщо трапиться виробнича травма, не будуть видавати зарплату або взагалі звільнять, незареєстрованим працівникам буде дуже важко відстояти свої інтереси. Всі чотири концепції гідного захисту робочих умов, які задекларувала Міжнародна організація праці, швидко зникають в темряві тіньової економіки.

Велика частка нелегальних працівників зайнята в галузі приватного будівництва. Такими роботами в обласних центрах України займаються переважно наші співвітчизники. Більшість питань в нашій країні, пов’язаних з трудовими мігрантами, залежать від внутрішніх процесів. Люди з маленьких міст та селищ приїжджають у міста-мільйонники, бо саме тут їм готові запропонувати найбільшу зарплатню. Водночас тут же спостерігається велика конкуренція, яка дає змогу роботодавцям ставити свої умови. Проблема полягає в тому, що досить часто ці вимоги напряму порушують трудове законодавство. Люди отримують більшу частину зарплатні в конвертах, а офіційно декларують мізерні гроші. Подекуди вони зовсім ніде не проходять в документах, лишаючись фактично безправними за критичних умов. В нелегальній трудовій сфері встановлені свої жорсткі традиції, які поки що ніхто не наважується порушити.

«Трудові мігранти приносять до України хороші гроші, які дозволяють підтримувати стабільність валютного курсу гривні та певний баланс з експорту та імпорту. Ми бачили як раптово укріпилась українська гривня при слабкій економіці. Викидаються значні іноземні облігації, щоб привернути іноземну валюту, а за неї віддати борги. Це один з факторів стабілізації економіки, тобто держава в даному випадку отримує дивіденди від трудової міграції й особливо не поспішає вирішувати питання цієї категорії осіб. Україна знаходиться у важкому економічному становищі, військові дії на сході держави, величезні борги перед кредиторами, що вимивають фактично ресурси держави», — говорить Голова Федерації професійних спілок України Григорій Осовий.

Внаслідок того, що велика кількість грошей ніде не зареєстрована, країна втрачає велику кількість податків. Ми опинилися в становищі, коли нелегальна трудова зайнятість стала чи не єдиною альтернативою для працевлаштування українського населення. Тому владі необхідно звернути увагу на явище неформальної економіки. Вона дозволяє людям хоча б якимось чином  знайти необхідне вирішення питань в рамках своїх можливостей. Люди, які виїжджають працювати за кордон (хай і нелегально) роблять свій внесок і підтримку української економіки. Вони не платять податки, але передають родинам значні кошти, які лишаються в нашій державі. Сьогодні близько 40 % бюджету країни йде виключно на вирішення боргових зобов’язань, тому їй як ніколи потрібна іноземна валюта.Коли місць для праці не вистачає, виникає колосальне безробіття, зростає соціально-політична напруженість, що може призвести до конфліктів з відповідними трансформаціями в суспільстві. Але ситуація склалась так, що робочих місць в Україні бракує, люди виїжджають за кордон, де дуже часто працюють нелегально за несприятливих умов. Загальна зайнятість, гарантована Конституцією, поки що лишається декларацією. Насправді не створено умов, що людина може вільно обирати собі місце праці. Кількість та якість існуючих робочих місць складає серйозний дефіцит в нашій країні. Держава не може впоратися зі своїми обов’язками, тому причини трудової міграції цілком очевидні. Якщо брати Одеську область, то велика кількість людей виїжджає працювати за кордон в морському секторі. І мова вже тут не йде про несприятливі умови роботи і низьку зарплатню, а про відсутність відповідних вакансій взагалі.

«Наскільки я розумію, більшість працівників морського сектору, окрім 30-40 суден що залишились у власності України, виїжджають за кордон. Для мене це досить знайома ситуація, один із моїх родичів є судномеханіком, кожні чотири місяці виїжджає працювати. Морський сектор, який готується державним коштом, працює на те щоб люди виїжджали та робили додану вартість для іноземних судновласників. Тому виникає серйозний дисбаланс на ринку праці, виникає питання чому ці люди, навчаючись державним коштом, не можуть залишитися працювати в Україні. В 90-х і 2000-х роках зникли судна під українським прапором, а люди залишились. Але чому ця ситуація продовжується тепер – це дуже велике питання», — зауважує Голова Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України Василь Андреєв.

Об’єктивно в  трудовій міграції немає нічого поганого. Це явище пов’язане з глобалізацією світової економіки та розвитком інтеграційних процесів. В людей з’явився вибір де працювати не обмежуючись рідним містом або країною. Мобільність трудових ресурсів позитивно впливає на економіку держав, тому вони спрощують отримання робочих віз або взагалі пропонують обходитися без них. Проблеми виникають тоді, коли працівники не знають свої права або не мають уявлення, як себе захистити. Тому з поширенням трудової міграції важливо, щоб люди не лишались «в тіні» зі своїми проблемами.

Марія Шевчук