Однією з галузей, яка серйозно постраждала внаслідок повномасштабного вторгнення, є сільське господарство. Одеська область, порівняно з Херсонщиною та Миколаївщиною, не так сильно відчуває ці наслідки, однак регулярні обстріли досі дошкуляють місцевим аграріям. Довгий час через блокаду морських портів вони не могли вивозити свою агропродукцію, а потім періодично елеватори з зерном ставали мішенню російських атак. Подекуди внаслідок обстрілів спалахували пожежі на посівах. Крім того, війна створила не тільки безпекові та економічні виклики, а й негативно вплинула на навколишнє середовище.
Найбільше фермерам Одещини дошкуляють ракетні удари та атаки дронів по інфраструктурі області. Внаслідок вибухів атмосфера забруднюється продуктами горіння, до ґрунтів просочуються токсичні речовини та залишки пального. Через це погіршується екологічний стан земель, знижується їхня природна родючість та зростає ризик забруднення підземних вод. Для аграрної області це особливо небезпечно, адже якість ґрунтів безпосередньо впливає на якість сільськогосподарської продукції. В процесі відновлення ми маємо дотримуватись суворих екологічних стандартів Європейського Союзу, де якість ґрунтів та захист навколишнього середовища є одним із найголовніших пріоритетів.
Для впровадження нових технологій аграріям є сенс налагоджувати співпрацю з науковцями безпосередньо з України, бо інколи відбуваються такі ситуації, які доходять до абсурду. Розробники з України виїжджають або продають технології, а потім українці, впроваджуючи ці технології, імпортують їх знову, закуповуючи продукцію. Країни Європейського Союзу готові підтримувати фермерів, аграрна політика також дуже на на слуху у фермерів. Відновлення грунтів є великим викликом і будь-які технології, які можна які можна отримати через участь у спеціальних програмах, обов’язково стануть в нагоді. Щоб українські фермери могли швидше змогли відновити і землі, і працездатність, і той бізнес, роботу якого важливо продовжувати в умовах війни.
«Дуже багато земель, навіть до воєнного стану були просто використані на межі ресурсу. Мало впроваджувались різні технології, які б сприяли б відновленню. Я не кажу, що цього не було. Програми були, але ті, хто їх впроваджував, зіштовхувались з великою кількістю викликів. Спостерігаючи те, що відбувається на Одещині та в різних регіонах України, ми схиляємось перед тими власниками земель і фермерських господарств і науковців. От роль науковців не потрібно забувати, тому що є розробки. Дуже складно зараз іде комунікація між науковцями і щодо впровадження тих інновацій, але Національна академія освітні заклади дуже багато докладають зусиль», – говорить регіональна координаторка проєкту Clusters4Regions в Одеській області Тетяна Котенко.
Вона також зазначила, що бізнес в умовах воєнного стану як ніколи потребує впровадження різних інновацій і залучення фінансових ресурсів. І що наразі дуже багато програм відкривається від уряду України щодо підтримки бізнесу. Якщо місцеві аграрії мають на меті впровадження інновацій щодо управління відходами продукції сільськогосподарського призначення, технологій циркулярної економіки своїх виробництвах, в Одеському регіоні, то ми готові розглянути таку пропозицію і в рамках проєкту Clusters4Regions, який триватиме ще впродовж 2026-2027 років, зокрема на території Одеської області.
Війна також ускладнила доступ фермерів до водних ресурсів. Південна частина Одеської області значною мірою залежить від систем зрошення, особливо в умовах спекотного клімату та частих посух. Пошкодження енергетичної інфраструктури й перебої з електропостачанням негативно позначаються на роботі насосних станцій та систем поливу. Через нестачу води ґрунти поступово виснажуються, а врожайність багатьох культур знижується. Це посилює ризики деградації земель і розвитку процесів опустелювання в окремих районах області.
Серйозною екологічною проблемою стали й пожежі, які виникають після обстрілів або падіння уламків ракет. Вогонь знищує поля, степові ділянки, лісосмуги та природну рослинність, що десятиліттями захищала ґрунти від ерозії. Руйнування таких природних бар’єрів призводить до висушування земель і посилення впливу сильних вітрів на сільськогосподарські угіддя. Одеська область є прикордонним та експортним регіоном, тому зменшення негативних екологічних наслідків є одним з наших пріоритетів. Інтеграція нашої держави до ЄС, серед усього іншого, включає запровадження сучасних екологічних норм та орієнтацію на «зелені» технології відбудови.
Окремою проблемою стало забруднення акваторії Чорного моря. Внаслідок військових дій погіршується стан узбережжя та прилеглих вод, що теж чинить негативний вплив на сільське господарство. Забруднення ґрунтів, нестабільний водний баланс та засмічення водних артерій загрожують наслідками для агросистем та навколишнього середовища українського півдня. І якщо на підконтрольних територіях ще можна провести дослідження, то у випадку окупованих земель, чи морської акваторії, такої можливості немає. Будь-які польові дослідження або не можливі, або мають ризики для дослідників.
«На жаль, ми не можемо повною мірою оцінити збитки, завдані навколишньому середовищу. Тому що дуже багато територій перебувають зараз під контролем ворожої країни. І знову ж таки, експерти не можуть туди доїхати, бо там суттєві руйнування або ведуться активні бойові дії. У зв’язку з цим ми маємо дуже багато проблем, але маємо і дуже багато перспектив. І хочу зазначити, що, звісно, держава повинна підтримувати екологічно орієнтований бізнес та інструменти, які допомагають розвиватися циркулярній економіці. Мені дуже імпонує те, що такі проєкти впроваджуються на території Одеської області і вони є дуже перспективними», – каже завідувачка кафедри економіки та публічного управління Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» Вікторія Шведун.
Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу.
Незважаючи на складні обставини, фермери Одеської області продовжують вирощувати продукцію, яку зокрема й реалізують за кордон. За останні чотири роки стало зрозумілим, що розвиток сільського господарства неможливо забезпечити без підтримки природних екосистем. Після припинення активних бойових дій Одещина та інші постраждалі регіони потребуватимуть очищення земель, висадки лісосмуг, покращення зрошувальних систем та захисту природних ресурсів. Крім того, необхідно враховувати кліматичні зміни, з якими наразі зіштовхуються всі країни. Тільки врахування всіх факторів дозволить Україні не тільки зберегти сільське господарство, але й розвивати його.
Наталя Шевчук
