Ми продовжуємо нашу регулярну рубрику InfoCrime з оглядом фейків та маніпуляцій, які поширювалися в медіапросторі Одеської області. За останні два тижні найбільшу кількість неправдивої інформації ми знайшли в Telegram-каналах, тому цей огляд побудований саме на них. Останнім часом пропагандистські медіа, орієнтовані на одеситів, приділяли увагу всеукраїнським i міжнародним подіям. Однак також траплявся контент, спрямований на локального проросійськи налаштованого споживача новин.
Мер Дніпра вдома, зі своїми собаками
Проросійські інформаційні ресурси активно спекулюють на конфліктах посадовців, роздуваючи їх до рівня політичних переслідувань. Причому, такі новини активно поширюються як на загальноросійських пропагандистських ресурсах, так і локальних. Telegram-канал «Республика Одесса» поширив повідомлення про нібито втечу міського голови Дніпра Бориса Філатова за кордон.
Канал посилався на «українські ЗМІ» та стверджував, що він залишив Україну після публічних нападів на детектива НАБУ Олексія Гейка, а антикорупційні органи начебто готували меру підозру. Ця гучна новина поширилася багатьма каналами , зокрема проукраїнськими, однак Борис Філатов спростував цю інформацію. Він заявив, що повідомлення російських медіа про його нібито втечу є інформаційно-психологічною операцією, спрямованою на дестабілізацію ситуації у Дніпрі.
«На численні запити ЗМІ повідомляю, що всі інформаційні вкиди російських медіа щодо моєї “втечі” за кордон є ІПСО, спрямованими на дестабілізацію ситуації у Дніпрі. Будь ласка, довіряйте лише офіційним джерелам інформації», – повідомив міський голова.
Також Філатов додав, що перебуває вдома зі своїми собаками. Загалом, в спростуванні мер Дніпра використав жартівливий тон, щоб показати абсурдність повідомлення та звинувачень. Також він відзначив, що деякі блогери поширювали недостовірну інформацію, поставивши себе в один ряд з проросійськими пабліками.
Це вчергове говорить про те, що потрібно бути обережнішими, поширюючи резонансні новини. Подібні інформаційні вкиди часто поширюють через регіональні інформаційні мережі, зокрема місцеві Telegram -канали та пабліки. Це дозволяє швидко охоплювати аудиторію конкретного міста чи області, створювати враження масового обговорення та надавати неправдивим твердженням видимість достовірності.
Інформація про втечу Бориса Філатова не підтверджена. Твердження про підготовку йому підозри також не можна вважати доведеним фактом без офіційних підтверджень. Окремо зазначимо, що такі повідомлення досить часто використовуються в регіональних мережах, щоб дискредитувати ідею місцевого самоврядування.
Перекручені слова держсекретаря США Марка Рубіо
Telegram-канал «Одесса Za Победу!» поширив цитату державного секретаря США Марко Рубіо, де йшлося нібито про відсутність перспектив дипломатичного врегулювання війни в Україні. До неї також додають твердження: «Ноябрь месяц решающий.». Однак така подача спотворює зміст заяви американського посадовця та створює враження, що дипломатичні зусилля остаточно втратили сенс.
У низці публікацій слова Рубіо передають як категоричну заяву: «Жодних надій врегулювати війну в Україні за допомогою переговорів зараз немає». Проте за уточненням Центру протидії дезінформації, точний переклад його слів звучить інакше: «Зараз, схоже, немає перспектив врегулювання шляхом переговорів».
На перший погляд, різниця може здаватися незначною. Однак у першому варіанті обережна оцінка поточної ситуації перетворюється на безапеляційний висновок про відсутність будь-яких перспектив дипломатичного врегулювання. Слово «схоже» передає оцінку обставин, яка не є остаточним прогнозом. Натомість категоричне формулювання створює враження, ніби США вже визнали переговори безперспективними.
Важливий і контекст заяви. Марко Рубіо пов’язував дипломатичний глухий кут із позицією росії та її неприйнятними вимогами. Водночас він підтвердив готовність США продовжувати пошук можливостей для переговорного врегулювання. Отже, йшлося про труднощі в дипломатичному процесі, а не про остаточну відмову від нього.
Окремо варто звернути увагу на фразу про вирішальний листопад. Без посилання на конкретні слова Рубіо та першоджерело її подання як продовження заяви держсекретаря створює хибне враження, що американська сторона визначила конкретний термін, до якого має бути ухвалене рішення щодо війни. Саме поєднання категоричної цитати з таким прогнозом посилює тривожність повідомлення та спонукає аудиторію сприймати його як свідчення неминучих політичних змін.
Варто враховувати, що перекручування цитат не завжди є свідомою маніпуляцією. Неточний переклад, поспіх під час підготовки новини, скорочення висловлювання або передрук чужого матеріалу без перевірки можуть призвести до ненавмисного спотворення змісту. Проте в цьому випадку важливе значення має контекст попередніх публікацій, у яких подібні твердження використовувалися для формування негативного уявлення про перспективи України та її міжнародну підтримку.
Тому йдеться не просто про невдалий переклад чи випадкову неточність. З огляду на характер подачі, вилучення важливого контексту та доповнення цитати тривожним прогнозом, цей випадок має ознаки цілеспрямованої пропаганди. Її мета полягає в тому, щоб сформувати в аудиторії переконання, ніби дипломатичний шлях закритий, міжнародні партнери більше не бачать перспектив для України, а ситуація розвивається за наперед визначеним сценарієм.
Такі повідомлення варто перевіряти за першоджерелами, зіставляти з повним контекстом заяв і не робити висновків на основі емоційних заголовків. Адже навіть невелика зміна формулювання може суттєво змінити зміст сказаного та перетворити оцінку поточних труднощів на твердження про остаточний провал дипломатії.
Чому не варто вірити пророцтвам?
Telegram-канал «Блокнот Одесса» поширює повідомлення про нібито здійснені пророцтва одесита Андрія Гіперборея, що демонструє поширений прийом маніпуляції. Автори публікацій зіставляють його дописи з подіями на фронті, наголошують на збігах і підводять читача до висновку, що чоловік заздалегідь знав про майбутнє. Однак наведені приклади цього не доводять.
У першому повідомленні йдеться про падіння російського вертольота. Наголошується, що Гіперборей нібито чотири рази протягом вересня попереджав про катастрофу, а останній допис опублікував за два дні до неї. Така подача створює враження послідовного й точного прогнозування. Проте наведені цитати не містять конкретних відомостей про дату, місце, обставини катастрофи чи тип вертольота. Слова про машину, яка нахилилася та впала, або про її руйнування описують можливий сценарій авіакатастрофи, але не дають змоги передбачити конкретну подію.Показовим є те, що всі дописи об’єднують заднім числом.
Після аварії першого жовтня автори обрали попередні висловлювання, які можна пов’язати з нею, та подали їх як єдине передбачення. Водночас нічого не повідомляють про інші прогнози Гіперборея, які могли не справдитися. Без такої інформації неможливо оцінити, наскільки незвичайним був цей збіг. Схожий механізм працює в повідомленні про нібито передбачений наступ російських військ на Омельник та Оріхів. Так, у вересні «пророк» написав про «русский каток», який обвалюється на обидва населені пункти. На початку жовтня автори публікації знайшли повідомлення про бойові дії в цих районах і представили їх як підтвердження пророцтва.
Однак «російський каток» і «широкий прес» є метафорами, а не конкретними військовими прогнозами. Вони не визначають ані напрямку просування військ, ані масштабу операції, ані термінів її проведення. Після появи новин про бої ці образи можна інтерпретувати як опис різних сценаріїв. До того ж, повідомлення про удари по населених пунктах, бої поблизу них і фактичне просування військ є різними за змістом твердженнями. Заява російського воєнного оглядача про вхід штурмовиків до Омельника сама по собі не означає, що контроль над населеним пунктом було встановлено.
В обох випадках читачеві пропонують звернути увагу на збіги, які працюють на користь пророка, але не дають змоги перевірити загальну точність його передбачень. Це приклад ефекту підтвердження, коли люди схильні помічати інформацію, яка підтримує певне переконання, та ігнорувати факти, що йому суперечать. Додатково діє ретроспективне спотворення: після події попередні слова здаються точнішими й конкретнішими, ніж були до неї.
Заклик стежити за тим, чим завершиться «передбачений пророком наступ», також підтримує інтригу та заохочує аудиторію надалі шукати підтвердження його здібностей. При цьому критерії, за якими можна було б визнати прогноз несправдженим, залишаються невизначеними. Отже, ці публікації демонструють спосіб конструювання переконливої історії за допомогою нечітких формулювань, вибірково дібраних новин і ретроспективного тлумачення.
Марія Шевчук
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів
