П’ятнадцять тисяч гривень. Саме такий рахунок отримав голова Антикорупційного офісу Одеси Олексій Чорний за копіювання та друк документів при відповіді на запит щодо будівельних робіт, які були профінансовані за рахунок міського бюджету у 2017 році. При чому, за словами самого активіста, цей рахунок виставили ще й за неповні відповіді.
«Управління дорожнього господарства відмовило у наданні доступу до актів виконаних робіт, протиправно віднісши цю інформацію до конфіденційної. Хоча закон прямо забороняє обмеження доступу до інформації про витрачання бюджетних коштів», – розповідає Олексій Чорний.
Позиція розпорядника у даній справі ґрунтується на тому, що відомості про ціни є секретною інформацією суб’єкту господарювання, вони не стосуються розпорядника публічної інформації, а їхнє розповсюдження, зокрема даних бухгалтерського обліку підрядної організації, без згоди розпорядника заборонено.
Суд у першій інстанції відбувся на початку 2018 року. У задоволенні адміністративного позову Олексію Чорному та його адвокату Віталію Матвєєву було відмовлено, оскільки, згідно з рішенням суду, виключне право на отримання первинних бухгалтерських документів належить лише компетентним органам.
Олексій Чорний не погоджується з цією тезою та нагадує, що запит було подано ним як фізичною особою на підставі та в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації».
«У зазначеній справі взагалі не йшлося про вилучення будь-якої документації у підприємства чи підприємств – отримувачів бюджетних коштів. Запит було звернено до відповідача – структурного підрозділу органу місцевого самоврядування, який володіє інформацією про розпорядження бюджетними коштами на відповідні цілі. І запит не містив вимог щодо вилучення, а лише можливості скопіювати, відсканувати або сфотографувати відповідні документи, якими володіє розпорядник інформації. Суд першої інстанції в даному випадку вдався до підміни понять і безпідставно обмежив моє право на доступ до публічної інформації», – вважає громадський активіст.
Також суд дійшов висновку, що Управління дорожнього господарства Одеської міської ради при наданні відповіді на запит не порушувало прав та законних інтересів громадськості та надавало акти виконаних робіт у тій частині, в якій їхнє поширення дозволено підприємствами-підрядниками, і яка дає змогу перевірити напрями та економічну обґрунтованість витрати бюджетних коштів.
У суді вважають, що інформація, надання якої вимагав Олексій Чорний, може бути використана з метою, що суперечить принципам здорової економічної конкуренції. Розголошення інформації суб’єкта господарювання, яка стала відома управлінню, може заподіяти шкоду підрядникові, зокрема через несанкціоноване втручання у його фінансово-господарську діяльність.
На думку адвоката Віталія Матвєєва, ця справа має обов’язково пройти апеляційну інстанцію.
«Закон чітко вказує, що публічною має бути будь-яка інформація, що пов’язана з бюджетними коштами. Тобто законодавець спеціально встановив право платників податків знати, куди витрачаються гроші громади. Підрядники та інші приватні структури, які отримують кошти з бюджету, повинні розуміти, що у будь-який момент інформація про їхню діяльність, контракти, ціни тощо може стати публічною. Для цього й ухвалювався закон – аби зменшити рівень зловживань при роботі з бюджетними грошима. Якщо приватна структура не готова до публічності та громадської звітності – нехай не бере участь у державних тендерах», – вважає адвокат Віталій Матвєєв.
Олексій Чорний та його колеги також не погодилися з рішенням першої судової інстанції та подали апеляцію. Перебігом цієї справи з самого початку піклується Інститут масової інформації. Надалі скаргу готував адвокат Олександр Бурмагін, а представництво в апеляційному суді наразі здійснює адвокат Микола Гринишак.
«На наш погляд, суд першої інстанції помилково та необґрунтовано прирахував запитувану інформацію до інформації з обмеженим доступом. Те, що запитувалося, є у розпорядженні суб’єкту владних повноважень і стосується використання бюджетних коштів. Інформація про витрати бюджетних коштів на будівництво охоплюються нормами закону “Про доступ до публічної інформації” як в частині “розпорядження бюджетними коштами” так і в частині “володіння, користування чи розпорядження комунальним майном”», – розповідає адвокат Микола Гринишак.
Аналіз законодавства у цій справі показує, що запитувана інформація, враховуючи всі наведені обставини, є суспільно значущою інформацією, яку не може бути віднесено до інформації з обмеженим доступом, та яка має надаватися за запитами.
«Багато норм матеріального права не було застосовано судом першої інстанції, який формально, без оцінки та аналізу суперечних правовідносин, погодився з Управлінням дорожнього господарства, що не надана інформація є інформацією з обмеженим доступом, – вважає юрист. – Відмова суду не містить жодного речення, яке свідчило б про спробу чиновників проаналізувати предмет запиту, зіставити його зі змістом запитуваної інформації та пояснити Олексію Чорному, чому шкода від оприлюднення таких відомостей переважає суспільний інтерес у їх отриманні».
Апеляційна скарга була подана вчасно, проте 14 червня представники Управління дорожнього господарства не з’явилися на судове засідання, тому, враховуючи період відпусток, колегія суддів перенесла розгляд аж на вересень.
Колотвін Павло, представник Інституту Масової Інформації в Одеській області.
