Більшість постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з війною, воліють мовчати через страх осуду, суспільну стигму чи травму. Щоб пережити травматичний досвід постраждалим потрібна кваліфікована допомога й безпечне середовище. Таким простором може стати онлайн-платформа «Аврора».
Аврора – надійна опора та безпечний простір
Онлайн-платформа «Аврора» надає безоплатну спеціалізовану психотерапевтичну підтримку. Команда психотерапевтів, юрист, психіатриня й гінекологиня працюють для надання комплексної дистанційної допомоги постраждалим.
Консультації конфіденційні й анонімні – онлайн або телефоном. Фахівці та фахівчині створюють безпечну атмосферу для роботи із травмою. Постраждалі можуть також отримати юридичну й медичну консультацію.
«Онлайн платформа “Аврора” створена спільно з урядом України та працює з травня 2022 року. Звернутися на платформу можуть постраждалі від насильства під час війни, зокрема сексуального, не лише з будь-якого куточка України, а й світу. Це дає змогу отримати якісну, комплексну, довготривалу та конфіденційну допомогу усім, хто її потребує, незалежно від місця перебування», – розповідає заступник представника UNFPA в Україні Павло Замостьян.
Отримати допомогу на онлайн-платформі «Аврора» можуть усі незалежно від статі й віку. Звернутися можуть і особи, які стали свідками сексуального насильства, чи родичі постраждалих. Для індивідуальної спеціалізованої допомоги достатньо перейти на сайт: https://avrora-help.org.ua/. Під час реєстрації можна не вказувати справжнє ім’я, однак важливо, щоб контактний телефон був дійсним.
Як відбувається консультація
Розмова із психотерапевтом чи психотерапевткою – це безпечний простір, де постраждалі отримують необхідну підтримку. Травма може істотно впливати на якість життя, а терапія допомагає людині знайти опору й відновити довіру до взаємин з іншими.
«Якщо ми говоримо про сексуальне насильство, воно водночас порушує дуже багато сфер життя особистості – така травма насамперед руйнує звичну картину світу людини, порушує відчуття безпеки, негативно впливає на стосунки, самооцінку і, звісно, не може не вплинути на сексуальне життя й ідентичність. Якщо до всього людина замість належної допомоги від інших, отримує осуд та звинувачення на кшталт “Може ти його чимось спровокувала?” або “Ти ж сама з ним пішла”, вона переживає сором у зв’язку з соціальною стигмою “сама винна” – і це лише ще більше поглиблює травму», – зазначає психотерапевтка платформи «Аврора» Мар’яна Франко.
Таку травму складно прожити самостійно, тож фахівці та фахівчині «Аврора» дбають про те, щоб терапія відбувалася в комфортному темпі, усвідомлено, надають для цього всі необхідні інструменти. Тривати відновлення може по-різному, та головне – це процес якісних змін під час долання життєвих криз.
«Сексуальне насилля це – точка зламу для тіла, емоцій і думок. Якщо добрати метафору – це не просто надщерблена ваза, це ваза, зруйнована вщент. Збирати її докупи варто поруч із фахівцем, із тим, хто вміє це робити, знає, як склеювати її правильно, де саме наносити клей. Це дійсно філігранна робота, тому важливо долати її зі спеціалістом», – розповідає психотерапевтка Марина Сириця.
Для того, щоб допомога була дієвою, постраждалі можуть провести з фахівцем до 15 сесій, кожна з яких триває 90 хвилин. У разі потреби роботу зі спеціалістами можна буде продовжити. Психотерапевти платформи працюють у доказових методах психотерапії: когнітивно-поведінковій та EMDR (Eye Movement Desensibilization and Reprocessing – десенсибілізація та опрацювання травми за допомогою руху очей – ред.), які рекомендовані ВООЗ для подолання травматичного досвіду.
Результатом терапії може стати здатність постраждалих прийняти пережитий досвід і рухатися далі. Як каже психотерапевтка платформи «Аврора» Тетяна Звенігородська, людина знову почувається живою, у неї з’являються плани на майбутнє, покращується якість життя, відновлюється довіра, можуть з’являтися нові стосунки чи покращуватися ті, які вже є.
«Зазвичай клієнти самі розповідають про це, вони вражені такими змінами, захоплюються ними, розпочинають новий рух», – каже пані Тетяна.
Чому важливо не мовчати?
По-перше, говорити про пережитий досвід важливо для самих постраждалих, щоб отримати допомогу. По-друге – щоб показати суспільству наявну проблему й не табуювати її.
Через стигматизацію теми постраждалі можуть навіть не усвідомлювати, що стали постраждалими від сексуального насильства, адже це – не тільки про зґвалтування.
«Сексуальне насильство набагато ширше за діями: від, безпосередньо, зґвалтування до погроз сексуального характеру, від примусового роздягання до примусу до перегляду матеріалів сексуального характеру. Це будь-які дії сексуального характеру без добровільної усвідомленої згоди, які викликали в людини безсилля, несли загрозу життю й цілісності організму, викликають багато сорому та провини. Не завжди це зґвалтування», – коментує психотерапевт Олексій Гелюх.
Як підтримати людину у травмі
Наслідками травматичного досвіду та його замовчуванням може стати порушення сну, збій раціону, ускладнення хронічних недуг, апатія чи надмірна агресивність, поява психічних розладів.
Підтримати людину під час проживання травми можуть не лише спеціалісти чи спеціалістки, але й рідні та близькі. Часто достатньою буде лише їхня присутність і надійне плече поряд.
«Насамперед дуже важливо не звинувачувати й не засуджувати людей, які постраждали від насильства. Іноді вони можуть навіть не пам’ятати всього, що з ними сталося: так працюють захисні механізми нашого мозку. Тому згодом можуть потребувати підтвердження подій, які відбулися. А родичі навпаки радять забути, “забороняють” горювати, не визнають їхні почуття. Постраждалим же навпаки потрібен простір і змога, щоб їх прожити», – каже психотерапевтка платформи «Аврора» Тетяна Звенігородська.
Якщо ви або ваші близькі зазнали насилля, сексуального насилля, пов’язаного з війною чи стали його свідками – не залишайтеся з цим досвідом сам на сам і звертайтеся по допомогу. Послуги на онлайн-платформі «Аврора» можна отримати конфіденційно й анонімно, з дотриманням професійних етичних стандартів.
Онлайн платформа «Аврора» є спільною ініціативою UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, Офісу Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Урядової уповноваженої з ґендерної політики, за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.
*партнерський матеріал
