Завершується 2023 рік, який без перебільшення був одним з найскладніших за всю історію України. Ми всі вже майже два роки живемо в стані повномасштаної війни, яка принесла кожному багато горя. Багато сподівань та надій не справдилось, чимало проблем, на які ми очікували, виявились не настільки серйозними. Тому напередодні 2024 року ми вирішили згадати, яким був для півдненних регіонів України 2023 рік і з якими його наслідками нам доведеться жити в найближчому та далекому майбутньому.
Життя у темряві
Початок цього року ознаменувався темними вулицями та відсутністю світла в домівках. Через обстріли енергетичної інфраструктури, які почалися восени 2022 року, чимало українців годинами сиділи без світла. Найгірша ситуація склалась на півдні України, зокрема в Одеській області. Там без електрики люди могли сидіти по кілька діб. Спочатку це було наслідком прямих ракетних та дронових атак, пізніше – наслідком аварій на енергетичних об’єктах. Останні з тих, що вцілили, подекуди не витримували навантаження та виходили з ладу. Люди відвідували пункти незламності, готували вдома на туристичних газових плитках та всіляко вірили в кращею. Весною ситуація з енергетикою налагодились, однак були побоювання, що цього року ситуація повториться. На щастя, станом на кінець 2023 року, проблеми з електрикою виникли тільки через негоду, а не внаслідок обстрілів. Коли був дефіцит енергії, нам на допомогу приходили країни ЄС: у листопаді повністю завершилась синхронізація систем Євросоюзу та України. І хоча немає жодних гарантій, що росіяни знов не спробують атакувати енергооб’єкти, вже зараз зрозуміло, що цей осінньо-зимовий період не буде таким важким, як минулий.
Руйнація Каховської ГЕС
Шостого червня 2023 року сталась одна з найбільш трагічних сторінок російсько-української війни. В цей день окупанти підірвали дамбу Каховської гідроелектростанції. Тони забрудненої води затопили Херсонську область, звідки зійшли до моря. Жертвами цієї техногенної катастрофи стали сотні людей, більшість з яких опинились в пастці на окупованій території. Вода зі зруйнованого Каховського водосховища знищувала все на своєму шляху, зносячи тони сміття у відкрите море. За кілька днів на узбережжя Одеси стали припливати меблі, побутові предмети, живі й мертві тварини. Вода виявилась уражена тяжкими хімічними сполуками, небезпечними для життя та здоров’я людей. І навіть тоді, коли рівень забруднюваності впав до нормальних показників, немає жодних гарантій, що через зміну погодних умов морська вода не стане шкідливою. Про морепродукти з Одещини можна забути на довгий час, адже живі організми поглинають шкідливі речовини й через них людина може отруїтися. Довготривалі наслідки цієї трагедії ми відчуватимемо протягом десятирічь і це є одним з найсерйозніших військових злочинів РФ за останні два роки.
Припинення зернової угоди
У середині липня РФ вирішила вийти із зернової угоди, яка передбачала безперешкодний експорт зерна із портів Чорного моря, підконтрольних Україні. Разом з тим почалися атаки на регіон, з метою перешкодити вивозу зерна. Під ударом опинився історичний центр Одеси, частина будівель в ньому була зруйнована. На місто летіли дрони, потім ракети, за ними знову дрони… В останні два тижні липня росіяни атакували Одесу так, як не атакували з моменту 24 лютого. Місцеві жителі жартома охрестили ці дні «тижнями російської культури». Це стало чи не наймасовішою атакою на Одесу з початку повномасштабного вторгнення. Якщо вдень місто ще жило відносно мирним життям, то з настанням ночі кожен, хто в ці дні був в Одесі, розумів, що війна триває, і що мирне життя триває до комендантської години. Люди мали проблеми зі сном, нервували через обстріли, однак зрештою шквальна атака закінчилась, залишивши по собі зруйновані будівлі в центрі. І хоча ворожа армія не залишає в спокої Одесу, зокрема і в передноворічні дні, літні обстріли міста залишаються нині найбільш руйнівними за своїми наслідками.
Перемога на Чорному морі
Попри те, що РФ вийшла з зернової угоди, судна з зерном продовжили виходити з українських портів. Останнє судно, в рамках колишньої угоди, вийшло з порту Одеси 16 липня, однак після цього трафік не припинився. Росії не вдалось зробити судноплавство предметом шантажу та нав’язати свої правила гри міжнародній спільноті. За останні півроку, за даними Офісу Президента, новим транспортним морським коридором було перевезено 7,5 мільйонів тон вантажів. Це один з політичних та військових успіхів України, якого вдалось досягти в 2023 році. Це стало можливим тому, що українським військово-морським силам вдалось створити такі умови, які б унеможливлювали пряму атаку зі сторони окупантів. Вони контролюють акваторію моря та продовжують завдавати шкоду Чорноморському флоту РФ. А 26 грудня наші захисники влаштували справжній різдвяний феєрверк для українців. У Криму вони атакували великий десантний корабель «Новочеркаськ», який перевозив озброєння. Що саме там знаходилось, офіційних даних немає, але детонація була такої сили, що ворожий корабель затонув від завданих пошкоджень.
«Зелене світло» для вантажів
Південь України відіграє важливе стратегічне значення для міжанродних перевезень. Зокрема, в планах на наступний рік створення спільного «зеленого коридору» , який поєднає Україну, Молдову та Румунію. Нова транспортна артерія допоможе пришвидшиити рух товарів та покращити експорт українських сільськогосподарських продуктів. Майбутній зеленій коридор пролягатиме через Рені, місто на півдні Одеської області. Три країни спільно координуватимуть дотримання правил перевезенняю. Завдяки цьому рішенню ми зможемо зменшити кількість зупинок для вантажівок та відповідно пришвидшити контр Це дозволить комплексно розвивати інфраструктуру на кордонах між Україною, Молдовою та Румунією. Відстань між українських Рені та румунським Галацем по прямій складає 18 кілометрів, але цей маршрут перерізає молдовський Джюрджюлешти, контроль на якому вимагає додаткового часу для перевізників і додаткового робочого ресурсу прикордонників. Наразі цей транспортний коридор пропускає приблизно 50 вантажівок на добу. Планується збільшити його пропускну спроможність як мінімум вп’ятеро разів, що потребує розширення дороги, додаткового обладнання пропускних пунктів та спільної роботи всіх трьох країн-учасниць.
Марія Шевчук
