Як економити на опаленні. Поради експертів. Інфографіка

Марина Гажур

Керівник проектів ТОВ

 “Регіональна енергосервісна компанія”

Кроки, які збільшать енергоефективність житла

Можна виділити безапеляційних 6 кроків до енергоефективності будівель:

  1. Обов’язковий облік – встановлення лічильників на газ (економія до 70%), воду (економія до 70%), електричну енергію. “Неможливо управляти тим, що не можна виміряти”. Так Ви оплачуватимете споживання по будинку не «за нормативами», а за фактично спожитий ресурс. Більшість родин споживають менше ресурсів, ніж вони оплачують за квитанціями. Слідкуйте за споживанням. Якщо помітите, що споживання різко зросло в порівнянні з минулим періодом – шукайте можливі несправності в системі, причини перевитрат. Для досягнення більшої економії рекомендується також встановлювати регулятор тепла чи автоматичний погодний регулятор у квартирі або приватному будинку. Такі пристрої дозволяють коригувати кількість поданого тепла залежно від погодних умов та сплачувати менше. Можливе також встановлення багатозонного лічильника електроенергії, коли це доцільно (споживач платить на 30% менше за електроенергію, спожиту вночі, при двозонно- му обліку та на 60% менше – при тризонному.).
  2. Заміна старого та низькоефективного обладнання на сучасне та економічне: заміна ламп розжарювання на LED освітлення (термін безперервної роботи світлодіода не менше 50 000 годин, що еквівалентно 11 рокам експлуатації при 12 годинний роботі в день – це на два порядки перевищує термін служби звичайних ламп розжарювання), використання датчиків руху для вуличних ліхтарів або світильників у під’їздах, використання системи вентиляції з рекуперацією, встановлення побутової техніки з низьким рівнем енергоспоживання (мають маркування «А» чи «А+»). Прилади такого класу мають ККД більше 90% та споживають на 30-50% менше електроенергії, ніж пристрої класу «В». Термін окупності більш дорогої енергоощадної техніки складає в середньому 2-3 роки.
  3. Комплексна термомодернізація – заміна вікон та дверей на енергозберігаючі (з двокамерним енергозберігаючим склопакетом та опором теплопередачі більше нормативного 0,6; це дозволить скоротити наднормові втрати тепла до 40% та підвищити температуру в квартирах більш ніж на 2°С, термін окупності 3-7 років), теплоізоляція даху (окупність близько 7 років, зниження витрат до 30%, зовнішніх стін і цоколя (економія до 40%, термін окупності до 10 років), підвалу (якщо підвал не опалюється, утеплення дозволить підтримувати плюсову температуру 5-10°C). Важливо: утеплення фасаду потрібно здійснювати лише повністю! Клаптикове (поквартирне) утеплення (стосується багатоквартирних будинків) руйнує цілісність конструкції будинку. Таким чином зменшується строк його експлуатації. Комплексна термомодернізація забезпечить економію енергоресурсів майже вдвічі.
  4. Модернізація систем опалення – встановлення індивідуального теплового пункту (ІТП, термін окупності 1-3 роки), теплоізоляція трубопроводів (окупність близько 1 року), за необхідності промивка системи опалення (накип навіть товщиною до 1 мм приблизно на 15% знижує рівень тепловіддачі), встановлення високоефективного котла (ККД Більше 85%), використання терморегуляторів.
  5. Використання відновлюваних джерел енергії – встановлення сонячних панелей та електростанцій, теплових насосів, сонячних колекторів (вакуумні та пласкі), встановлення вітроагрегатів (більше для приватних будівель). Такі системи потребують великих інвестицій спочатку, але дають можливість використовувати природні та екологічно чисті джерела для отримання енергії. Великим попитом користуються на територіях, віддалених від загальних мереж та комунікацій. Додатковим бонусом від держави є можливість підключення до «зеленого тарифу» за умови, що споживання буде менше генерації. Зелений тариф – спеціальний тариф, за яким держава закуповує електроенергію у приватних осіб, згенеровану сонячними та вітровими електростанціями. Максимальна потужність приватної електростанції не повинна перевищувати 30 кВт.
  6. Енергоощадна поведінка – найдоступніший метод економії: вчасне вимикання світла, побутових приладів, кранів, не закривати прилади опалення шторами та сторонніми предметами, провітрювати приміщення, використовувати світлі та теплі кольори в інтер’єрі, приймати душ замість ванної, встановити тепловідбиваючий екран позаду радіатора (збільшить температуру в приміщенні на 2-3 градуси) використовувати аераторні насадок на крани.

Модель енергоефективного будинка

У пасивних будівлях річні витрати на опалення становлять всього 15 кВт*год/м2*рік. Джерелом тепла у пасивних будівлях можуть бути зведені системи, що одночасно використовують конденсаційні котли, теплову помпу, сонячні колектори, а також рекуператор повітря.

Окремі параметри:

  • Компактність будівлі;
  • Посилена теплоізоляція;
  • Орієнтація на південь та відсутність затінку;
  • Виключення наявності “ містків холоду ”;
  • Герметичність будівельної конструкції. Оптимально ізольована будівля має коефіцієнт теплопередачі 0,15 Вт/м²К;
  • Спеціальні вікна та профілі відмінної якості. Коефіцієнт теплопередачі 0,8 Вт/(м²K) Досягається за допомогою двокамерного скла із заповненням, простору між шибками інертним газом та герметичних віконних профілів.
  • Контрольована вентиляція з рекуперацією тепла. Проточний теплообмінник зберігає мінімум 75% тепла відпрацьованого повітря.
  • Використання відновлюваних джерел енергії – підігрів води за допомогою геліосистемам або теплових насосів, генерація електроенергії за допомогою сонячних панелей.

Для будівництва, як правило, вибираються екологічні матеріали, часто традиційні – дерево, камінь, цегла. Останнім часом часто будують пасивні будинки з продуктів рециклізації і неорганічного сміття – бетону, скла і металу. В Німеччині побудовані спеціальні заводи з переробки таких відходів у будівельні матеріали для енергоефективних будівель. Вартість будівництва пасивного будинка лише на 15-20% більше звичайного.

Більше інформації на сторінці Української ініціативної групи пасивного будинку http://passivehouse-igua.com/

Порівняння середнього енергоефективності житла в Україні і в країнах Європи

Найбільш загальний (інтегральний) індикатор енергоефективності будівлі визначають діленням усього обсягу споживання енергії за рік на його загальну площуПрийняті в Україні нормативи максимальних теплових витрат кореспондуються з європейськими нормами, які коливаються на рівні 30-40 кВт.год/кв.м. Водночас фактичне енергоспоживання більшості існуючих житлових будинків у нашій країні — на рівні 150–250 кВт.год/кв.м.

Зараз у Польщі середній рівень споживання енергоресурсів вже становить 100 кВт.год/кв.м., а короткостроковою перспективою є запуск другої хвилі енергомодернізації будівель для подальшого зниження досягнутих показників. Досвід країн Центрально-Східної Європи, які успадкували аналогічні за теплотехнічними показниками громадські будівлі, що і в Україні, засвідчує потенціал енергозаощадження будівель від 40% до 70%.

Показники енергоефективності житлового фонду Німеччини забезпечуються на рівні вимог стандартів: енергоспоживання на опалення не більше 100 КВт год.кв.м.рік. Частина будинків забезпечила фактичне енергоспоживання на рівні 60 КВт год.кв.м.рік. Але найбільш поширеним та популярним кроком до енергоефективності в будівлях в Німеччині звісно є будівництво енергоефективних та «пасивних» будинків. На 2006 рік в Німеччині побудовано більше 6 тис. «пасивних» будинків, в Астрії на 2005 рік 1 тис. таких об’єктів, в 2006 ще 2 тис. Тобто енергоефективні будинки в Європі – вже не просто реальність, а стандарт.

 

Використання альтернативних джерел енергії

Тепловий насос – це універсальний прилад, що поєднує в собі опалювальний котел, джерело гарячого водопостачання і кондиціонер. Основна відмінність від усіх традиційних джерел тепла або холоду полягає в можливості використовувати поновлювальну низькотемпературну енергію навколишього середовища на потреби опалення та кондиціонування. Порядку 75% від необхідної енергії для нагріву або охолодження тепловий насос фактично витягує з навколишнього середовища. Наприклад, для отримання 10 кВт теплової енергії необхідно затратити 2,5 кВт електричної.

Енергію сонця можна використовувати як для отримання електроенергії (сонячні електростанції), так і для отримання гарячої води.

 Фотоелектрична станція складається з фотомодулів (сонячних панелей), інвертора та комплексу різних з’єднуючих пристроїв. ККД серійних промислових сонячних панелей на сьогоднішній час, в залежності від технології, знаходиться в діапазоні від 7 до 20%. Вартість встановлення сонячної електростанції стартує від 1,1 долар за 1 Вт потужності станції. Приблизний середній термін окупності – 5,5-6,5 років. Залежить від потужності. Сонячна електростанція на 10 кВт окупиться за 6,5 років, на 30 кВт – за 5,5 років. За умови низького споживання енергії термін зменшується.  Економічно доцільним та окупним є лише варіант з підключенням до загальної електромережі за «зеленим» тарифом (дає можливість продавати електроенергію в 6-7 разів дорожче, аніж ціна за спожиту енергію.

Якщо зараз тариф – 1,68 грн./кВт (або 0,9 за умови споживання нижче 100 кВт в місяць), то продати можна за 0,18 євро, а це приблизно 5,29 грн./кВт. “Зелений” тариф діє до 1 січня 2030 року. Переваги використання – екологічність, невичерпність енергії сонця, енергонезалежність, можливість заробляти за вироблену енергії за високим «зеленим тарифом», хороший варіант для віддалених від енергомереж об’єктів. Недоліки – невисока ефективність перетворення енергії сонця, великі початкові інвестиції, залежність від рівня випромінювання, великий термін окупності, для встановлення потребує немалих площ.

Сонячний колектор – це пристрій, призначений для збору теплової сонячної енергії, яка потрапляє на Землю з видимим світлом і ближнім інфрачервоним і ультрафіолетовим випромінюванням. На відміну від сонячних батарей, які виробляють безпосередньо електрику, сонячний колектор виробляє нагрів теплоносія, який вже безпосередньо використовується для потреб теплопостачання (опалення, гарячого водопостачання).

При використанні сонячних колекторів на нагрів гарячої води Ви зекономите в середньому 60% річних витрат. Практика показує, що геліосистема може покрити річні потреби в гарячій воді на 40-60 %. А при використанні колекторів додатково і для підтримки системи опалення можна зекономити до 35% всіх експлуатаційних витрат опалювальної системи. Вони дозволяють не тільки зменшити витрату традиційних джерел енергії, а і захищають нашу планету від шкідливих викидів при їх спалюванні. Використання системи сонячних колекторів в звичайному приватному будинку дозволяє зменшити викиди парникових газів СО2 приблизно на 700 кг/рік.

Простота схеми геліосистем для виробництва гарячої води і вживання пласких сонячних колекторів роблять вартість систем відносно невисокою, що дозволяє мати прийнятні терміни окупності. Надлишок сонячного тепла в літній період найбільш ефективно використовувати на нагрівання  басейну, що також дозволить системі не закипати. Геліосистеми для гарячого водопостачання оптимально встановлювати під час будівництва будинку, коли геліошляхопроводи можна розмістити всередині будинку і найбільш коротким шляхом. Але вони також можуть встановлюватися під час реконструкції, коли геліотрубопроводи мають зовнішнє розміщення. Геліосистема для підтримки гарячого водопостачання складається з: геліополя з декількох колекторів; геліотрубопроводу в ізоляції; насосної станції геліоконтуру; водонагрівача з двома теплообмінниками; автоматики управління.

Вітрогенератор (вітроенергетична установка, скорочено – ВЕУ) – пристрій, що перетворює кінетичну енергію вітру в електричну енергію. Вітряки, вітрові електростанції виробляють електричну енергію необхідну для побутових або промислових споживачів. Вітрові електростанції установки найбільш вигідно використовувати в місцях, де неможливо провести загальну електромережу, або підключення є дуже витратним, а також – у місцях з частими відключеннями електрики. Вітрові електростанції  є сенс встановлювати, якщо в місці становлення середньорічна швидкість вітру  перевищує 3,5 м/с і відсутні високі будівлі чи дерева. Український виробник на всі вітрогенератори надає заводську гарантію 1рік. Гарантія на акумуляторні батареї – мінімум 2 роки. Термін служби ВЕУ залежно від умов експлуатації становить від 20 до 25 років.

Для приватних домогосподарств, які виробляють електрику з енергії вітру, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, та які введені в експлуатацію встановлений такий «зелений» тариф: з 01.07.2015 року по 31.12.2019 року – 3,40 грн/кВт·год (без ПДВ); з 01.01.2020 року по 31.12.2024 року – 3,06 грн/кВт·год (без ПДВ);з 01.01.2025 року по 31.12.2029 року – 2,73 грн/кВт·год (без ПДВ).

Теплові насоси – це екологічно чисті компактні та економічні установки для системи опалення, що виробляють тепло для подачі гарячої води для водопостачання та опалення будівель використовуючи природне і безкоштовне тепло ґрунту, артезіанських вод, тепло морів, озер, річок, тепло повітря, технологічних викидів і т. д. шляхом перенесення його до теплоносія з більш високою температурою. Коефіцієнт корисної дії теплового насоса (ТН) найвищий (в діапазоні від 2,5 до 5)при використанні ТН в низькотемпературних системах опалення  – системах з теплими підлогами чи фанкойлами, або з радіаторами, розрахованими на знижену температуру подачі.Використовуються як для обігріву приміщення, так і для охолодження влітку. 1 кВт витраченої електроенергії виробляє від 2,5 до 4 і більше кВт теплової енергії або 15-25 кВт потужності за охолодженням.

Мають тривалий термін служби без капітального ремонту (20 – 30 років). Висока енергетична ефективність: 2/3 енергії отримуємо із землі, води або повітря; ефективний тепловий насос може скоротити затрати на опалення до 75%;  мінімальні експлуатаційні витрати в порівнянні з іншими опалювальними системами. Недоліки: великі первинні інвестиції, складність монтажу. Середня окупність складає 3-10 років. Однак, це залежить від багатьох факторів (розташування будинку, опалювальної площі тощо). Використання теплового насоса доцільно в будинках і приміщеннях з хорошою теплоізоляцією. ТН можна успішно поєднати з іншими альтернативними джерелами енергії, такі як: ВЕУ, сонячні колектори та сонячні батареї.

 

Кредитні програми спрямовані на енергозбереження

На даний момент є 3 найбільші програми в Україні, спрямовані на підвищення рівня енергоефективності : Фонд енергоефективності, «Теплі кредити», IQ Energy.

Теплі кредити

Вже третій рік для українців діє програма з підвищення енергоефективності помешкань “Теплі кредити”. Її реалізовує Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України — Держенергоефективності. Принцип програми — держава компенсує частину витрат на купівлю енергоефективного обладнання та матеріалів при отриманні кредиту в держбанку.

За 2015-2016 роки завдяки механізму надання цільових позик через три державні банки видано близько 164 тис кредитів на 2,7 млрд грн. З них 1,2 млрд грн компенсовано з державного бюджету, 60 млн грн — з місцевих бюджетів. 12 липня 2017 року Уряд виділив додатково 300 млн грн. на фінансування програми «теплих» кредитів. Банки-учасники – Ощадбанк, Укргазбанк, Укрексімбанк, а відтепер ще і Приватбанк надають «теплі» кредити для ОСББ/ЖБК і для фізичних осіб. Відшкодування, яке надається учасникам Урядової програми, становить:

  • 20% суми кредиту (але не більше 12 тис. грн) на придбання негазових/неелектричних котлів для фізичних осіб;
  • 35% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) на придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для фізичних осіб;
  • 40% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн. в розрахунку на одну квартиру) для ОСББ/ЖБК, як юридичних осіб, для загальнобудинкових заходів.

Якщо позичальником є фізична особа, яка отримує субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, то розмір відшкодування становитиме 35% як за напрямком придбання котлів, так і для інших енергоефективних заходів, але не більше 12 000 гривень.

Якщо в складі ОСББ є родини-отримувачі субсидії, таке ОСББ отримує відшкодування у середньозваженому розмірі між 40% і 70% — залежно від кількості квартир-субсидіантів.

Програма затверджується щороку держ. бюджетом. Комплексний моніторинг проектів з енергозбереження, здійснених за допомогою “теплих кредитів”, відсутній, оскільки учасники не зобов’язані звітувати про рівень енергоспоживання до і після впровадження енергоощадних заходів.

Ознайомитись детальніше : http://saee.gov.ua/uk/consumers/derzh-pidtrymka-energozabespechenya.

Станом на 1 серпня 2016 року найбільше коштів було залучено в Львівській області (234,25 млн. грн.). Також у трійці лідерів оформлення кредитів на утеплення Сумська (212,2 млн. грн.), а також Київ та Київська область (200,16 млн. грн.).(http://energolife.info/ua/2016/Energy/1413/%D0%9D%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8-%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B8-%D0%B2-%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85-%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88-%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D1%96-%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D1%96-%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8.htm)

Карта теплих кредитів : http://www.saee.gov.ua/node/431 (рідко оновлюється)

Програма IQ energy

Програма IQ energy – це фінансовий інструмент для сприяння удосконаленням у сфері енергоефективності в житловому секторі України у відповідності до європейських стандартів, розроблений Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Вона фінансується Партнерством Е5Р за підтримки Європейського Союзу, Шведського Агентства з Міжнародного співробітництва та Розвитку (Sida) та Федерального міністерства фінансів Австрії. Загальний обсяг компенсацій на утеплення житла – 15 мільйонів євро. Індивідуальний позичальник (тільки фізичні особи) може отримати кредит до 15 000 євро (у гривневому еквіваленті) для інвестування в енергоефективні проекти та компенсацію (грант) до 3 000 євро. Компенсація (грант) складає 35% від суми кредиту або інвестицій у енергоефективні технології (включаючи монтажні роботи та доставку). Грантовий відсоток — 35% незалежно від кількості категорій продуктів з Каталогу Технологій. Діє до 2020 року, банки-учасники – ОТП Банк, Укрсиббанк та Райффайзен Банк Аваль. Крім фінансування, проект надає своїм учасникам консультаційні послуги з питань, що стосуються енергозберігаючого обладнання та технологій.

Детальніше : http://www.iqenergy.org.ua/

Фонд енергоефективності

Фонд енергоефективності має стати державним інструментом для модернізації економіки України, та, насамперед, — житлового та комунального сектору. Його дія створить умови для державної підтримки та стимулювання заходів підвищення енергоефективності, енергозбереження, поліпшення рівня життя українців завдяки зменшенню витрат на оплату енергоресурсів, раціональному використанню коштів державного та місцевих бюджетів; а в глобальному сенсі – сприятиме енергетичній незалежності та енергетичній безпеці нашої держави. Його наповнюватимуть за рахунок коштів держбюджету, монетизації субсидій, а також коштів донорів і приватних інвесторів. Кошти міжнародної підтримки почнуть надходити до Фонду лише після того, як будуть ухвалені всі закони енергоефективного пакету. Три з них уже проголосовані: ЗУ “Про фонд енергоефективності”, “Про комерційний облік теплової електроенергії та водопостачання” та “Про енергетичну ефективність будівель”. Однак, щоб вони дійсно запрацювали, потрібно ще прийняти нормативно-правові акти, які регламентуватимуть виділення коштів, адміністрування процесів, контроль за використанням виданої безповоротної допомоги та ін.. Головною вимогою фонду для отримання коштів – попереднє проведення професійного енергоаудиту, який визначить клас енергоефективності будівлі та допоможе ідентифікувати місця найбільшої втрати тепла. Енергоаудитори видаватимуть сертифікат із інформацією про споживання енергоресурсів будинком та рекомендації для підвищення його енергоефективності.

Корисні посилання: http://www.minregion.gov.ua/press/news/fond-energoefektivnosti-tse-prosto/http://budget2017.info/pages/energy_efficiency_fund

Місцеві програми

В різних регіонах України діють також місцеві програми та можливості співфінансування проектів з енергозбереження. На сьогодні працює 206 таких програм різного рівня в усіх регіонах України (інтерактивна карта за посиланням http://saee.gov.ua/uk/programs/map).

Найважливішим методом підвищення енергоефективності є культивація енергоефективної та ощадної поведінки і свідомості! Кожен повинен розуміти свою відповідальність!

 

Цікаві факти:

  • Для того, щоб 12 годин щодня протягом року горіла одна лампа потужністю 100 Вт, необхідно спалити 180 кг вугілля, внаслідок чого в атмосферу буде викинуто 425 кг СО2.
  • Закриваючи на ніч штори, можна зменшити втрати тепла через вікна.
  • Зниження рівня споживання гарячої води на 50 літрів за добу веде до щорічної економії 100 літрів мазуту.
  • Якісна теплоізоляція в будівництві — це запорука економії енергоресурсів та збереження нормального мікроклімату у приміщеннях. Втрати енергії через холодні стіни становлять 40-70 % від загальної потреби в теплі.
  • Економити електроенергію можна за рахунок кольору стін. Біла стіна відбиває 80 % спрямованого на неї світла, темно-зелена — лише 15 %, чорна — лише 9 %.
  • Кран, що протікає, призводить до витрат 7000 літрів води на рік (за умови, що вона крапає повільно). Якщо ж вода біжить тоненькою цівкою, то її втрати становитимуть до 30 000 літрів на рік.

Корисні посилання: