Четвертий рік повномасштабної війни відчутно вплинув на роботу всіх регіональних медіа, і Одеса не стала винятком. Тема тендерів, яка до війни порушувалася частіше, нині відійшла на другий план. Лише окремі редакції готові виділити час, сили та ресурси на розслідування. Це, своєю чергою, створює ризики для свободи слова та суспільного контролю.
У тексті проаналізована стрічка новин п’яти відомих місцевих медіа “Думська”, “УСІ”, “Суспільне Одеса”, “048” та “Odesa Online” з 20 жовтня по 20 листопада. Деякі з них активно писали про закупівлі, тоді як інші майже не торкалися цієї теми.
Писати про корупцію стає все складніше
Одним із найактивніших видань була “Думська”, яка регулярно зверталася до теми тендерів та бюджетних витрат. У десяти матеріалах видання звертало увагу на закупівлі, пов’язані з укриттями, теплом та демонтажем будівель — теми, які напряму пов’язані з війною та її наслідками для міста. Чотири новини були присвячені просто сумам та об’єктам. В інших шести матеріалах редакція намагалася копнути глибше. Наприклад, 19 листопада вийшла розширена новина про 750 млн грн, які “розділили між одеськими фаворитами і “темними конячками”. У ній детально розписується, як в Одесі без відкритих торгів розподілили бюджетні кошти на реконструкцію 11 засекречених об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору. Підряди отримали як відомі регіональні гравці — «Ростдорстрой», «Автомагістраль-Південь», «Автострада» та інші, — так і нові компанії, включно з маловідомою «ДІ БІ ЕС ТРЕЙД». Деякі фірми мають скандальну чи політичну історію, а закупівлі проводять терміново під час воєнного стану.
Новина про виділення коштів на реконструкцію 11 засекречених об’єктів.
Скрін: “Думська”
Такий самий метод команда використала в сюжеті про закупівлю дров прокуратурою за завищеними цінами або рекордним тендером на промисловий охолоджувач для суду. Ще одним прикладом став ремонт укриття для нечуючих дітей за 16 млн грн, де обраний без конкуренції підрядник фігурує у кримінальному провадженні щодо розкрадання коштів.
“Писати про корупцію стає все складніше. Через те, що людей вже важко чимось зацікавити чи здивувати. Корупційних кейсів просто безліч, але через постійне “пробивання дна”, все складніше донести до людей, чому це важливо”, — розповідає у коментарі представнику ІМІ в Одеській області редакторка “Думської” Алія Замчинська.
Порівняно з колегами, редакція “Думської” пильнує за тендерами та детально цікавиться фірмами, які причетні до них. Проте на сьогодні місцеві видання стикаються з фінансовими проблемами, які змушують редакції відмовлятися від багатьох проєктів. Іншою проблемою стає боротьба за увагу читачів, каже головний редактор видання Юрій Басюк. За його словами, на заміну розслідуванням та журналістському контролю прийшли анонімні канали з “інсайдами” та “зливами”.
“Інформацію люди отримують від великих та малих “телеграм-помийок”, де за рідкісним виключенням трапляються те, що ми розуміємо як ЗМІ. Вони публікують “зливи”, а не розслідування та інсайди, коли одні корупціонери “зливають” інших корупціонерів”, — каже головний редактор “Думської”.
Іншим доволі активним виданням було “УСІ”, яке серед проаналізованих медіа написало найбільше новин про тендери — аж 18. Йшлося про компанію без аукціону, яка отримала шестимільйонний підряд на капремонт обласної станції переливання крові.
Новина про шестимільйонний підряд на капермонт лікарні в Одесі. Скрин: “УСІ”
Ще кілька матеріалів містили деталі про тендери або умови їх виконання, наприклад щодо оновлення житла для ВПО на 6,2 млн грн. Водночас більшість публікацій залишалися короткими замітками, як-от у новині “У порту Одещини шукають орендаря складу за 200 мільйонів: оголошено тендер”.
В пріоритеті — війна
Зі свого боку, “Суспільне Одеса” лише побіжно торкалося теми тендерів. За цей час у стрічці з’явилися дві новини, які можна віднести до категорії закупівель. Одна з них стосувалася оновлення системи опалення в Одеському зоопарку майже за 5 млн грн та про ремонт ділянки автодороги Кілія — Вилкове. Обидві новини є замітками, без додаткових джерел чи спроби розібратися в деталях. За словами продюсерки “Суспільне Одеса” Олени Кваши, причина проста: їхнє видання змістило фокус на суспільну-військову тематику.
“Пріоритет для нас сьогодні інформаційна складова. Теми тендерів, декларацій, до прикладу, також є в наших матеріалах і досить системно. Збільшення обсягу і масштабності таких матеріалів можливе за умови визначення такого пріоритету для нашого хабу, збільшення кількості співробітників в штаті”, — каже продюсерка.
Вона наголошує, що коли йдеться про тендери, особливо з корупційним підтекстом, важливим є не лише кількість матеріалів, а й те, наскільки редакція розуміє тему.
У підсумку “Суспільне Одеса” акцентує на порядку денному: від воєнних зведень до тем місцевого самоврядування. Наприклад, матеріал про новий статут Одеси був розкритий значно глибше, ніж будь-яка остання закупівельна тема. Так само увагу приділяють судам, пов’язаним з ексмером Геннадієм Трухановим, або культурним дискусіям на кшталт відкриття McDonald’s на Приморському.
“Станом же на зараз, в умовах війни, фокус нашої уваги на інформаційному мовленні”, — резюмує Олена Кваша.
Новина про оновлений Статут Одеси. Скрин: “Суспільне Одеса”
Схожу позицію поділяє сайт “048”. З 20 жовтня по 20 листопада на ресурсі не з’явилося жодної новини про тендери. За словами головного редактора Владислава Зіньковського, команда нині максимально рідко звертається до теми закупівель. У воєнних умовах пріоритетом став швидкий інформаційний потік, де потрібно виокремлювати головне. Насамперед мовиться про регулярні російські атаки на регіон та їхні наслідки. Тому питання прозорості витрат відходить на другий план.
“До того ж, зі створенням Міської військової адміністрації додалося більше локальних новин, які цікавлять містян, що хочуть зрозуміти, чим зараз живе Одеса”, — вказує головний редактор.
Ще однією ключовою причиною, чому редакціям складно зосередитися на розслідуваннях, залишаються регулярні й тривалі відключення електроенергії. За його словами, у таких умовах навіть заряд павербанків стає вирішальним для роботи над великими текстами. До цього додається невеликий штат журналістів. Матеріали про тендери потребують значно більше часу й уваги, ніж оперативні новини. Висвітлення нераціональних витрат все ще важливе завдання, однак треба зважати на обмежені ресурси.
“Мені здається, це типова ситуація для регіональних видань, які з початком війни переважно опинилися в ситуації, коли потрібно хоча б втриматись на плаву до трішки кращих часів”, — резюмує Владислав Зіньковський.
Тако само протягом місяця сайт “Odesa Online” не опублікував жодної новини, що стосувалася тендерів. Якщо ж згадати попередній час, то такі матеріали були. Зокрема 6 та 16 жовтня вийшли замітки про ризикований тендер на реконструкцію дитсадка та про будівництво нової амбулаторії. Ще у вересні видання цитувало голову Одеської ОВА Олега Кіпера, який повідомив про скасування тендерів на понад 602 млн грн.
Втім, говорити про систематичне розкриття корупційних схем у тендерних процедурах не доводиться. У попередньому огляді, присвяченому висвітленню роботи міської влади, “Odesa Online” теж не була критичною. Тоді і зараз команда дотримується чіткого вектора: теми благоустрою, екології та міської інфраструктури, а також на звітності щодо обстрілів і кримінальних подій.
Брак ресурсів породжує поверховість новин
Головна редакторка “Думської” Алія Замчинська зауважує, що кількість розслідувань про тендери зменшується через брак людей і фінансів. До війни існувало кілька десятків журналістських команд, серед яких було до п’яти відділів, націлених на моніторинг закупівель та розслідування. Сьогодні ситуація кардинально змінилася. Це призвело до того, що висвітлення тендерів в одеських медіа стало нерівномірним і часто поверхневим.
Але варто враховувати реалії: на четвертому році повномасштабної війни багато редакцій працюють у надзвичайно складних умовах. Фінансування обмежене, команди скорочені до мінімуму, а постійні відключення світла ускладнюють підготовку великих матеріалів. Наразі пріоритет віддається оперативним новинам, тоді як розслідувальна журналістика потребує ресурсів. Це комплексна проблема: коли бракує людей і ресурсів, розслідувань стає менше. А без них зменшується страх бути викритим, а між корупціонерами зміцнюються зв’язки. У результаті слабшає контроль, а прозорість інституцій і свобода слова відходять на задній план.
Маргарита Юзяк, Павло Колотвін, регіональний представник Інституту масової інформації в Одеській області
