Повномасштабне вторгнення серйозно вплинуло на життя мільйонів українців. Фізичні поранення, психологічні травми, емоційне виснаження та тривалий стрес стали реальністю, з якою стикаються як військові, так і цивільні. За таких обставин питання реабілітації та відновлення перестають бути вузькоспеціалізованою медичною темою. Однак не завжди відновлення вимагає дороговартісного обладнання та штату реабілітологів. Подекуди достатньо використати природні локації.
Ми побували в Миколаївській та Одеській областях та на власні очі побачили локальні ініціативи з оздоровлення. Вони спрямовані на відновлення через творчість, природу та взаємодію з навколишнім середовищем. Реабілітація не має обмежуватися лише медичними процедурами. Вона також може реалізуватися через досвід, емоції та творчі практики. Саме такі підходи стають особливо актуальними в умовах війни, коли потреба у безпечних і доступних місцях відпочинку та відновлення зростає щодня.
Куяльницький лиман: відновлення для тіла, і для душі
Наразі через війну багато українців зазнали травм, поранень та вимагатимуть довготривалої реабілітації. Так на базі санаторію Куяльник планується створити реабілітаційний центр, до розвитку якого приєднаються приватні інвестори. Терміном, орієнтовно від трьох до п’яти років, будуть залучені кошти на суму близька мільярда гривень. Планується, що новий центр стане локацією для медичного та оздоровчого туризму, до якого приїжджатимуть не тільки з України, а й з інших держав.
Оновлений реабілітаційний центр знаходиться на узбережжі лиману Куяльник, цілющі властивості якого добре відомі. Кажуть, що місцеві грязі за своїми властивостями не менш корисні, ніж активні компоненти Мертвого моря. Однак якщо останнє всесвітньо відомий курорт, то санаторій на базі Куяльницького лиману перебуває в занедбаному стані. На санаторне лікування приїжджають відпочивальники, однак останнім часом Куяльник набуває популярності не як здравниця, а як місце для екологічного туризму.
В січні 2022 рок територія лиману та прилеглих степів площею понад 10 тисяч гектарів стала частиною національного природного парку «Куяльницький». Заповідну зону створили з метою зберегти лиман, його унікальні грязі, цілющі води та біорізноманіття навколо нього. Тут він виконує роль не оздоровчого курорту, а місця для проведення фестивалів, спортивних змагань, фотосесій. Кожного літа, коли територія лиману стає рожевою, тут відбувається велика кількість фотосесій на фоні «марсіанських» пейзажів.
«У межах грантового проєкту ми розробляли інклюзивні туристичні маршрути. Загалом створили п’ять маршрутів, розрахованих на різні цільові аудиторії, зокрема й на людей з інвалідністю, які мають проблеми з опорно-руховим апаратом. Наприклад, є маршрут «Глина – Сіль». Він дає можливість не просто подивитися, а власноруч спробувати певні процеси: попрацювати з глиною, добути сіль і зрозуміти, як це відбувалося. Також є веломаршрут, інстамаршрут, для тих, хто любить фотолокації. І також ми розробили нічний маршрут «Чумацький шлях». Він присвячений спостереженню за зоряним небом і є дуже цікавим для тих, хто любить астротуризм», – говорить засновниця громадської організації «Odesa wow» Оксана Кузнєцова.
Поєднання оздоровчого та екологічного туризму може привернути до Одещини велику кількість людей. Основні плани щодо розвитку закладені на майбутнє післявоєнне відновлення, однак українці потребують місць для рекреації вже сьогодні. Багато захисників повертаються з фронту після поранень, частина людей отримують травми внаслідок російських атак. І всі, тим чи іншим чином, потребують місць, де можна подбати про своє ментальне здоров’я.
Арт-терапія для ментального здоров’я: можливості відпочинку
В селі Рибаківка на Миколаївщині, в сорока кілометрах від Одеси, заховалась садиба-майстерня, де можна відновитись за допомогою арт-терапії. Це один з методів роботи з психотравмами. Тут, далеко від шуму великого міста та поруч з природою, можна спробувати свої сили в майстер-класах та просто відпочити від повсякденних стресів. Заняття розраховані на новачків, однак подекуди люди завдяки таким активностям знаходять нові хобі.
Власниця садиби-майстерні Ольга Лаптева має дві освіти: художню та психологічну. Саме таке поєднання дозволило організувати простір для відпочинку й відновлення. Починалося все ще до пандемії, з організації духовних ретритів. Максимально кількість групи складає десять людей, щоб максимально приділити увагу кожному. У садибі є три майстерні, де навчають миловарінню, малюванню та роботі з керамікою. Творча робота дозволяє подолати наслідки стресу та забути про проблеми. Хоча б на деякий час.
«Ми давно працюємо як соціальні волонтери. Зараз до нас найчастіше приїжджають волонтери з Херсонщини, щоб відновитися. Вони тут зупиняються на ночівлю, відсипаються, адже це безпечне місце. За цей час ми провели вже, напевно, понад тисячу майстер-класів для жінок. Багато хто після першого знайомства починає цікавитися творчістю глибше, хоче продовжувати навчання і тому повертається.Часто люди приїжджають до Рибаківки просто відпочити, посидіти в тиші, щоб нікуди не поспішати», – говорить Ольга Лаптева.
Кожен майстер-клас має терапевтичну мету. Глина використовується як інструмент відновлення. Це своєрідна медитація, коли працюєш за гончарним кругом, глина обертається, поступово народжується якась форма. І після кожного заняття людина їде не лише з враженнями, а й із власноруч створеним виробом. Це може бути мило, керамічний виріб, листівка в техніці монотипії, відбиток чи виріб з епоксидної смоли. За роки роботи деякі відвідувачі стали постійними клієнтами. До садиби приїжджає багато людей, які зіштовхуються з війною безпосередньо.
Іноді людям достатьно просто нічого не робити, а побути в тиші, далеко від міста. А якщо є бажання, можна провести невеликий майстер-клас. Він може тривати як п’ятнадцять хвилин, так і три- чотири години. Все залежить від настрою та потреб людей. Буває й так, що група з одним запитом, а в процесі вирішує, що хоче майстер-клас на іншу тематику. Жодних проблем із цим не виникає, можна змінити програму й провести саме той захід, який захотіли гості.
Через війну та постійні обстріли потреба в місцях відпочинку тільки зростає. Не всі мають час та можливості виїхати до інших регіонів України, не говорячи про закордонний відпочинок. Тому важливо мати простори де можна відновитися, спробувати щось нове. І найголовніше, ці місця для відпочинку мають бути доступними не тільки за грошима, а й за відстанню. Щоб кожен, хто відчуває таку потребу, міг знайти місце для відпочинку, надовго не відриваючись від своїх справ.
Марія Шевчук
