Для одеських редакцій «чи буде світло взимку» перестало бути сезонним питанням. Атаки на енергетику — те, з чим Одещина живе всю повномасштабну війну. Взимку коротший світловий день і потреба в опаленні додатково навантажують і так пошкоджену інфраструктуру. Жорсткі графіки відключення електроенергії або взагалі його відсутність перетворюється на випробування на витривалість. За останні кілька років ситуація не полегшилась: змінилися хіба масштаби руйнувань і, відповідно, якість підготовки редакцій.
На сьогодні Одещина — один із регіонів із найскладнішою ситуацією зі світлом в Україні. Влітку в Одесі та області діяли то планові стабілізаційні графіки або екстрені відключення через аномальну спеку, то періоди, коли обмежень взагалі не було. Ситуація змінюється динамічно, і саме ця непередбачуваність і визначає, як редакції плануватимуть роботу на зиму 2026–2027.
У 2024 році ІМІ вже писав про те, як одеські ЗМІ тільки-но обзаводилися генераторами й зарядними станціями, а найбільшою проблемою залишався мобільний зв’язок. Ми запитали частину тих самих і кількох нових співрозмовників, що змінилося за ці два роки. Виявилося, що технічна база в багатьох редакціях вже готова, а виклики змістилися в бік зношення техніки, організації графіків роботи і, знову ж, доступу до зарядки поза межами офісу.
Головний редактор «Думської» Юрій Басюк каже, що редакція має необхідне обладнання: у разі блекауту медіа переходить на роботу від батарей і генератора одночасно. Для якіснішої підготовки до ймовірних блекаутів їм бракує потужного інвертора та запасу акумуляторів на 20-30 кВт.
Перший повний блекаут в Одесі у 2022 році. Фото: Думська
Редакторка видання «Бессарабія.UA» Жанна Шевченко розповідає про ситуацію на півдні області, де видання висвітлює новини Ізмаїльщини. Редакції доводилося працювати у Пунктах незламності, бо акумулятори ноутбуків не завжди витримують тривалу роботу без підзарядки. Тож команді доводилося переходить на гнучкий графік і чергування. «Забезпечувати великий офіс електроенергією та теплом в умовах тривалих відключень світла й зростання вартості палива — складно та економічно невигідно», — зазначає Шевченко, додаючи, що попри це редакція жодного разу не зривала графік випуску новин.
Вона підкреслює, що підготовка до зими для «Бессарабії.UA» — це не так закупівля техніки, як зміна організації праці. Якщо в журналіста сідає техніка, тимчасово завдання переходить до колеги з зарядом або доступом до альтернативного живлення.
Головна редакторка «Біляївка.City» Галина Халимоник каже, що редакція вирішила питання автономності заздалегіть. «Ми кілька років збирали все для автономної роботи: генератор, підзарядні станції, потужні павери — тому цього року нічого більше не робили додатково», — зазначає Галина Халимоник.
Головний редактор «Інтенту» Валерій Болган описує ситуацію обережніше. Команда, за його словами, вже добре підготовлена, але сама техніка з часом застаріває. Перед зимовим періодом в «Інтенті» планують перевірку генератора й акумуляторів і, за потреби, докупівлю того, чого бракує. «Ми не змогли забезпечити повну енергонезалежність офісу, не знайшли на це ресурсів. Але якісь дуже базові потреби, звичайно, можемо закрити. У разі чого офіс може стати таким собі Пунктом незламності для редакції. Ми навіть можемо приймати частину колег, як це вже було під час перших блекаутів», — додає Болган.
Він уточнює, що редакція також шукає можливість забезпечити частину команди незалежністю під час дистанційної роботи, але називає це задачею “з зірочкою”.
Журналістка видання «Південь сьогодні» Амєлія Мийнова звертає увагу на проблему, яка загострюється під час блекаутів, — куди подітися із зарядною станцією, коли немає світла вдома? «Це може перетворитися у мандрівку містом у пошуках можливості зарядити EcoFlow. Представники влади нерідко закликають людей готуватися до блекаутів і купувати зарядні станції, вже не перший рік згадуються EcoFlow. Однак де їх потім заряджати — питання відкрите», — зазначає Мийнова.
Минулої зими вона й знайомі стикалися з тим, що не всі Пункти незламності чи житлові комплекси з генераторами дозволяли заряджати сторонню техніку, посилаючись на навантаження на мережу.
Пункт незламності в Одесі. Фото: ДСНС
Стосовно того, як редакція «Південь сьогодні» переживає відключення світла вона відповіла коротко. «На випадок блекаутів у працівників видання є зарядні станції. Крім того, ми з колегами працюємо дистанційно у різних населених пунктах, тому у разі потреби можемо перекривати один одного», — резюмує журналістка.
Про ту саму тенденцію говорить і менеджерка регіонального хабу ІМІ «Медіабаза Одеса, Херсон» Вікторія Яслик — за роки повномасштабного вторгнення хаб сам бачить, як журналісти стають дедалі автономнішими. «Медіабаза Одеса працює вже не перший рік, тому ми вже навчені часом. Хочу зазначити, що за роки повномасштабного вторгнення ми самі бачимо тенденцію: медіа готуються до відключень, тобто вже набагато більше редакцій стали автономними. Якщо в перші блекаути ми відчували наплив людей, які завжди просили павербанки чи просилися підзарядитися, адже ні вдома, ні на роботі не було світла, то тепер ситуація змінилася», — розповідає Яслик.
Енергообладнання в «Медіабазі Одеса. Херсон». Скрин: фейсбук-сторінка «Медібаза Одеса. Херсон»
За її словами, взимку 2025-2026 років роботи в хабі стало менше саме через обізнаність людей. Упродовж 2022–2024 років хаб також передавав місцевим редакціям допомогу від різних міжнародних організацій. Медійники Одещини отримали десятки генераторів, потужних зарядних станцій та іншого обладнання. Нині майже кожна редакція має кілька павербанків і власну автономну зарядну станцію, що дає змогу працювати під час відключень електроенергії.
«Але і ми завжди при нагоді заряджаємо все своє обладнання, бо вже всі розуміють і готуються: коли підходить осінь, ворог активує свої атаки на інфраструктурі і б’є по світлу. Тому, виходячи з цього, стараємось завжди бути на крок попереду та завжди готові прийняти одеситів, а також не лише одеських журналістів для підтримки», — додає вона.
Що змінилося за два роки?
У 2024-му редакції переважно розповідали про сам факт придбання або отримання генераторів, EcoFlow чи проведення оптоволокна. У 2026-му техніка встигла зноситися за роки постійного використання, тож тепер її перевіряють і замінюють. Якщо два роки тому головним болем був передусім мобільний зв’язок, то тепер до нього додалася проблема інфраструктури для підзарядки поза домом і офісом. Зокрема через те, що Пункти незламності та житлові комплекси з генераторами не завжди готові ризикувати обладнанням через перенапруження.
Спільним для більшості співрозмовників лишається принцип взаємозамінності всередині команди — коли редакція свідомо роззосереджує людей і техніку по кільком точкам, щоб вихід з ладу одного джерела живлення не зупиняв роботу видання загалом. Те, що два роки тому виглядало як вимушена імпровізація під час перших масових блекаутів, зараз перетворилося в постійну робочу практику, яку редакції продовжують удосконалювати перед черговою зимою в умовах війни.
Маргарита Юзяк, Павло Колотвін, регіональний представник Інституту масової інформації в Одеській області
