Одеські пропагандистські ресурси, частина з яких навіть не приховує своє російське «походження», продовжують поширювати фейки та маніпуляції, розраховані на жителів регіону. Частина недостовірних публікацій являються передруками з інших проросійських платформ. Однак є дезінформаційні повідомлення, які враховують локальний контекст та розраховані на мешканців Одеси та області. Один з найяскравіших – проблеми з водопостачанням, з якими жителі регіону і так регулярно зіштовхуються внаслідок обстрілів.
«Запасайтесь водою. Місто відключать»: чим лякали одеситів?
Реальні та можливі проблеми на комунальних об’єктах є предметом постійних маніпуляцій ворожих ресурсів. Зокрема, цього разу проросійські Telegram-канали лякали одеситів перебоями з водопостачанням. Подібні матеріали традиційно розраховані на швидку емоційну реакцію аудиторії, адже доступ до води, зокрема питної, залишається однією з найчутливіших тем для кожного жителя Одеси.
Так минулого тижня Telegram-канали почали активно поширювати повідомлення про те, що Одеса нібито опинилася на межі тривалого та масштабного відключення водопостачання. У дописах стверджувалося, що міська система водозабезпечення перебуває в критичному стані, а жителям варто запасатись водою. Для посилення ефекту дезінформатори використовували звужену або викривлену інформацію щодо локальних відключень, подаючи їх як початок великої комунальної кризи.
Тематика водопостачання обрана маніпуляторами не випадково. Для жителів Одеси це один із найбільших страхів, який залишився ще з часів Другої світової війни. Крім того, вже під час повномасштабного вторгнення жителі міста та області зіткнулись відключеннями світла та води, що значно ускладнило побут. Будь-яка загроза залишитися без базових послуг викликає серйозну тривогу. Автори дезінформаційних вкидів намагалися використати цю чутливість, аби спровокувати штучний ажіотаж, масові закупки питної води в магазинах та загальну напругу в місті.
Втім, базова перевірка інформації показала її повну безпідставність. На офіційних ресурсах підприємства «Інфоксводоканал» з’явилося роз’яснення щодо реального стану справ. У компанії повідомили, що тимчасові обмеження водопостачання на окремих об’єктах або вулицях виникли виключно через заповітрювання водопровідної системи. Коли тиск в трубах нормалізувався – вода повернулась.
«Наші фахівці вже проводять регулювання мережі. На жаль, для стабілізації тиску потрібен тривалий час, тому очікуємо на покращення ситуації протягом сьогоднішнього дня. Хочемо заспокоїти одеситів щодо неперевіреної інформації, яка шириться соціальними мережами: вода подається до Одеси у штатному режимі, а вся інфраструктура водоканалу працює відповідно до технологічних нормативів», – повідомляв «Інфоксводоканал».
Ніяких системних проблем із водопостачанням у місті не виникло.Критична інфраструктура, пов’язана з водою, продовжувала працювати в штатному режимі. Ті обмеження, які спостерігались, зникли одразу після того, як фахівці усунули аварійну ситуацію. Варто зазначити, що незначні перебої з водопостачанням серед одеситів спостерігались. Однак проросійські Telegram-канали роздули невеликі локальні негаразди до проблем катастрофічного масштабу, щоб спровокувати паніку у містян.
Навчання Baltic Trust 26: вбивство, якого не було
Регіональні ресурси неодноразово звертались до міжнародних новин. Щоправда, вигаданих. Так проросійський Telegram-канал «Одесса Za Победу!» опублікував фейковий відеосюжет, який містив логотип Euronews. У публікації стверджувалося, що під час військових навчань Baltic Trust 26 у Латвії український військовий нібито застрелив трьох військослужбовців НАТО, після чого наклав на себе руки. Насправді жодної такої стрілянини під час навчань не було.
Фейковий ролик активно розповсюджували в мережі, зокрема його публікували як нібито матеріал Euronews. Насправді ж, телеканал не повідомляв про жоден подібний інцидент. Перевірка публікацій видання за відповідними ключовими словами також не знаходить новин про стрілянину під час навчань Baltic Trust 26. А джерела, які її поширювали, не пройшли необхідну верифікацію.
Інформацію спростували й офіційні представники Латвії. Національні збройні сили Латвії заявили, що повідомлення про стрілянину є дезінформацією та черговою спробою дискредитувати латвійські Збройні сили й НАТО. За їхніми даними, навчання Baltic Trust 26 завершилися без жодних інцидентів.
Латвійські військові також звернули увагу на характер поширення фейку. Значна частину дописів розміщувалась в аккаунтах X, які, попри іноді велику кількість підписників і наявність верифікації, демонстрували вкрай низьку органічну активність. Їхні публікації практично не отримували реакцій від аудиторії: користувачі мало ставили вподобань, коментували чи поширювали дописи. На думку латвійської сторони, це може свідчити про координоване поширення дезінформації через мережу ботів.
Спростування оприлюднило й посольство України в Латвії. У дипломатичній місії зазначили, що поширення фейку є спробою використати участь українських військових у міжнародних навчаннях для створення неправдивих наративів. За словами посольства, такі повідомлення мають на меті ввести суспільство в оману, підірвати довіру до офіційних джерел інформації та дискредитувати співпрацю України, Латвії та країн НАТО.
Самі навчання Baltic Trust 26 (BATT26) відбулися з 3 до 14 серпня 2026 року на військовому полігоні на півдні Латвії. Їх організували Збройні сили Латвії спільно з Агентством НАТО з комунікацій та інформації. У заході взяли участь близько 650 представників країн НАТО, а також України, Австралії та Японії. Жодних повідомлень про стрілянину чи інші подібні інциденти під час навчань офіційно не зафіксовано.
Основною темою BATT26 стала протидія безпілотникам. Учасники випробовували тактику боротьби з дронами в умовах, наближених до реальних, перевіряли взаємодію різних систем та відпрацьовували координацію між операторами безпілотних і протидронових засобів та командними структурами.
Навчання були продовженням Технічних інтероперабельних навчань TIE 26, які пройшли в Нідерландах у травні. Тоді близько 40 компаній із 11 країн-союзників випробували понад 60 комерційних систем протидії безпілотникам. Відібрані за результатами тестування технології згодом отримали можливість взяти участь у Baltic Trust 26.
Загибель Андрія Білецького: новина на основі сфальсифікованого скріншоту
Проросійський Telegram-канал «Республика Одесса» поширив фейк про загибель командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького внаслідок обстрілу Києва. Як доказ загибелі був прикірплений скриншот допису локальної Facebook-групи. Однак в оригінальній публікації насправді говорилося про пошкодження книжкового ринку біля станції метро Почайна. Втім, пошук за назвою групи та перевірка публікацій дали зрозуміти, що ця інформація виявилася фейковою.
Основою для поширення чуток став допис у групі «Моя Оболонь» у Facebook. Проте його зміст було змінено за допомогою фоторедактора. Відредагована версія створювала враження, ніби автори повідомляли про загибель Білецького під час російського масованого обстрілу. Насправді ж в оригінальній публікації йшлося зовсім про інше. Місцева спільнота повідомляла про наслідки ракетної атаки на книжковий ринок біля станції метро Почайна.
Російська атака завдала серйозних руйнувань інфраструктурі. Внаслідок обстрілу були пошкоджені, зокрема, офіси та складські приміщення українських видавництв «Лабораторія», «РМ» та «Наш формат». Жодної інформації про загибель Андрія Білецького в там не було. Не підтверджували загибель військовослужбовця й українські медіа, які мають репутацію надійних джерел інформації. При цьому пропагандистські ресурси не надали жодних достовірних доказів своїх тверджень, обмежившись посиланнями на анонімні джерела та сфальсифікований скріншот.
Спростування фейку з’явилося фактично одразу завдяки публічній появі самого Андрія Білецького. Уже 18 серпня, наступного дня після поширення повідомлень про його нібито загибель, командир Третього армійського корпусу взяв участь у церемонії перепоховання Євгена Коновальця. Захід відбувся у Львові на Національному військовому меморіальному кладовищі. Євген Коновалець був полковником Армії Української Народної Республіки та першим головою Організації українських націоналістів. Його прах вирішили перепоховати в Україні після того, як вони тривалий час перебували за кордоном.
Таким чином, твердження про загибель Андрія Білецького під час обстрілу Києва не має під собою підстав. Для створення фейку пропагандисти використали відредагований допис місцевої Facebook-групи, змінивши його початковий зміст, а також посилалися на непідтверджені «анонімні джерела». Фактична поява Білецького на публічному заході наступного дня після поширення чуток стала прямим спростуванням цієї інформації.
Марія Шевчук
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів
