Пропагандистські ресурси продовжують поширювати неправдиву інформацію, а ми спростовуємо її в наших дайджестах. Огляд фейків та маніпуляцій в одеському регіональному медіапросторі робиться в рамках нашої регулярної рубрики InfoCrime. Останнім часом проросійські Telegram-канали, які маскуються під одеські, поширювали як стандартні фейки та маніпуляції, на кшталт звинувачень українських військових у стражданнях цивільних, так і реагували на актуальні новинні приводи, зокрема протести у Франції. Спростування неправдивих новин та розбір маніпуляцій читайте далі, в нашому матеріалі.
Співи протестувальників на вулицях Парижа та «російський слід»
Одеські пропагандистські ресурси активно висвітлюють міжнародні події, з потрібним для себе акцентом. Проросійський Telegram-канал «Одесса Za Победу!» поширив відео протестів у Парижі, стверджуючи, що їхні учасники співають радянську пісню «Катюша». Пропагандистський ресурс використав ці кадри як нібито доказ популярності російської культури серед французької молоді та її прихильності до Росії. Зокрема, був натяк, що виконання цих пісень пов’язане із невдоволенням французів політикою власної влади та її ставленням до Росії.
Однак такі публікації спотворюють зміст відео та контекст протестів. Насправді на поширених кадрах демонстранти виконують французьку протестну пісню «Grève générale», що перекладається як «Загальний страйк». Її мелодія створена за мотивами відомої радянської пісні «Катюша», проте французький твір має інший текст і використовується в іншому контексті.
Замість слів оригінальної «Катюші» протестувальники співають: «Nous, ce qu’on veut, c’est la grève générale», що українською означає «Ми хочемо загального страйку». Це гасло відображає вимоги учасників демонстрацій, які закликають до колективних дій проти політики французької влади. Воно не свідчить про підтримку Росії чи її політики.
«Grève générale» вже кілька років є частиною французької протестної культури. Зокрема, цю пісню виконували під час масових демонстрацій проти пенсійної реформи президента Франції Емманюеля Макрона в березні 2023 року. Відеозапис, зроблений 23 березня того року в Парижі, зберігається в архіві Atelier des Archives. На ньому можна побачити, як демонстранти виконують цю композицію під час акції протесту.
У 2023 році французький музичний колектив Planète Boum Boum, який створює музику для протестних заходів, також записав власну версію «Grève générale» на мелодію «Катюші». Офіційний відеокліп до композиції опубліковано на YouTube. Колектив використовує популярні мелодії, електронну музику та протестні гасла, щоб привертати увагу до соціальних і екологічних проблем. У цьому випадку знайома мелодія стала основою для пісні, яка передає вимоги французьких протестувальників.
Отже, твердження про те, що учасники протестів у Парижі співають радянські пісні на знак підтримки Росії, не відповідає змісту поширених відео. Французькі демонстранти виконують протестну композицію «Grève générale», текст якої закликає до загального страйку. Російські пропагандистські ресурси використовують схожість мелодій, щоб надати кадрам іншого значення та створити хибне враження про проросійські настрої у Франції.
Звинувачення ППО в руйнуванні цивільної інфраструктури
Пропагандистські інформаційні ресурси продовжують звинувачувати в стражданнях цивільного населення українську сторону. Одеський проросійський Telegram-канал «Республика Одесса» поширив повідомлення про пошкоджену квартиру доньки народної депутатки Вікторії Гриб. Автори дописів стверджують, що руйнування стали результатом влучання зенітно-керованої ракети української протиповітряної оборони. Однак у дописі самої депутатки, на який посилаються автори, такого твердження немає.
Вікторія Гриб опублікувала фотографії пошкодженої квартири доньки після атаки російських безпілотників на Київ. За її словами, ще на світанку вона побачила світлини в телеграм-каналах і впізнала помешкання своєї родини. Коли депутатка приїхала на місце події, то побачила обвалені конструкції, величезний пролом у стіні, розбите скло та воду, яка лилася зі стелі. Вона також повідомила про загибель молодої пари, яка мешкала поверхом вище.
Водночас у своєму дописі Гриб не стверджувала, що квартира була пошкоджена саме внаслідок роботи української ППО. Вона описувала наслідки атаки та власні переживання, але не встановлювала технічну причину руйнувань. Отже, автори проросійського пабліка використали реальну трагедію, щоб просунути власну версію подій. Твердження про зенітну ракету подається як доконаний факт, хоча в наведеному першоджерелі немає жодного підтвердження цієї версії. Самі фотографії пошкодженої квартири не дають змоги встановити, який саме боєприпас спричинив руйнування. Для цього необхідні результати огляду місця події та підтверджені дані компетентних служб.
Така подача інформації є маніпуляцією причинно-наслідкового зв’язку. Замість того, щоб повідомляти про наслідки російської повітряної атаки, автори зміщують увагу на українську протиповітряну оборону та фактично покладають на неї відповідальність за пошкодження житла. Це не поодинокий прийом у проросійському інформаційному просторі. Проросійські пабліки регулярно намагаються пояснювати руйнування житлових будинків та іншої цивільної інфраструктури роботою української ППО. У таких повідомленнях часто використовують фотографії пошкоджених будівель, відео наслідків вибухів або емоційні свідчення очевидців, доповнюючи їх непідтвердженими твердженнями про причини руйнувань.
Загалом, перенесення всієї відповідальності на українську ППО є поширеною темою, що зустрічається в проросійських пабліках. Зокрема, такі повідомлення часто поширює паблік «Типичная Одесса», що модерується з російської Рязані. Метою подібних маніпуляцій є формування скептичного ставлення до ЗСУ, сприяє поширенню ідеї, мовляв, це українські військовослужбовці загрожують цивільному населенню. При цьому відповідальність РФ за регулярні обстріли українських міст відходить на другий план.
При аналізі повідомлень про наслідки атак, важливо відділяти ймовірність падіння уламків перехоплених дронів чи ракет від бездоказового звинувачення українських військових в ураженнях цивільних об’єктів. Врешті решт, якби не російські обстріли, ніякої потреби у ППО б не виникло. У випадку з Вікторією Гриб автори Telegram-каналу не наводять доказів того, що квартиру пошкодила саме українська ракета. Вони маніпулюють змістом допису Вікторії Гриб, створюють власну інтерпретацію та використовують трагедію для просування наративів, які перекладають відповідальність за наслідки російських атак на Україну.
Зупинка військової допомоги від Польщі: правда чи вимисел?
Пропагандистські ресурси активно роздувають тему конфліктних міжнародних відносин, зокрема польсько-українських. Проросійський Telegram-канал «Одесское Общественное Телевидение Z» поширив повідомлення про те, що Польща нібито призупинила передачу Україні великого пакета військової допомоги через рішення Львівської обласної ради оголосити 2027 рік роком Української повстанської армії (УПА). Однак польське Міністерство національної оборони спростувало цю інформацію.
Однак 22 жовтня речник польського оборонного відомства Януш Сеймей у коментарі польському виданню Fakt заявив, що повідомлення про зупинення військових постачань Україні не відповідають дійсності. Таким чином, твердження про припинення допомоги через рішення львівських депутатів не підтвердилося офіційною позицією польської сторони.
Інформація про нібито призупинення постачань з’явилася 21 жовтня. Видання «Європейська правда» та РБК-Україна повідомили про це з посиланням на джерело в українському уряді, яке не називали. За словами співрозмовника журналістів, Польща готувалася передати Україні масштабний пакет військової допомоги, однак процес нібито зупинили після голосування Львівської облради. На момент появи цих повідомлень публічного підтвердження від польського уряду не було.
Наступного дня польська сторона спростувала цю інформацію. Про заперечення Міноборони Польщі повідомили як українські медіа, зокрема РБК-Україна та «Європейська правда», так і польські інформаційні ресурси. Отже, поширювати попередні повідомлення про припинення військової допомоги як установлений факт немає підстав.
Водночас сама історія з рішенням Львівської обласної ради справді викликала дипломатичну реакцію. 20 жовтня депутати проголосували за проголошення 2027 року роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича. Польські посадовці розкритикували цю ініціативу через історичні суперечності між двома країнами. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що подібні рішення шкодять Україні, а міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш також висловив невдоволення.
Міністерство закордонних справ України назвало рішення Львівської облради контрпродуктивним, наголосивши, що його ухвалили на регіональному рівні без попередніх консультацій із дипломатами та центральними органами влади. За повідомленнями медіа, після реакції польської сторони інформація про відповідну резолюцію зникла із сайту облради. Представники польської влади також заявляли, що отримали запевнення від української сторони, що рішення не набуде чинності.
Марія Шевчук
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів
