Одеський вуличний художник 30-річний Ігор МАТРОСКІН із другом Денисом БІЛИМ малюють на стінах, парканах і закинутих будівлях міста патріотичних котів. На графіті — прапори України, гасла “Слава Україні!”, “Разом переможемо”, “Доброго вечора, ми з України”, “Борщ наш”, “Вірю в ЗСУ”. Один із котів топче російський паперовий корабель. Іншого зобразили в образі головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного.
— На сьогодні по місту є вже 70 котів, — розповідає Ігор Матроскін. — Їх ми малюємо майже рік, бо Одеса вважається містом котів. Цих тварин тут люблять: їх багато в кожному дворі, є пам’ятники з ними. З початком війни тематика малюнків стала відповідною. Наших чотирилапих називають у місті котами-захисниками.
Вони не войовничі, заспокійливі й викликають усмішки. Кожне зображення заряджене на перемогу й підіймає бойовий дух одеситам. Сьогодні сумний привід — малювали кота в образі Степана Тарабалки — майора ЗСУ, пілота, який загинув 13 березня. Біля нього доречний напис: “Небо під замком”.
Створювати графіті Ігор Матроскін почав у школі.
— Ми з товаришем тренувалися на занедбаних заводах. Знаходили стіни, де можна малювати, щоб не шкодити. Так відточували навики. Потім у нас був проєкт — зображувати тварин із Червоної книги. Вибирали стіни, які псували вигляд міста — зі штукатуркою, що обсипається, з рекламою наркотиків, — говорить Матроскін. — Зараз усе зосереджене на котах. Інколи самі шукаємо місце для малювання, а часто містяни роблять замовлення. Просять зобразити тварин на їхньому будинку чи паркані.
Використовують спеціальну фарбу для графіті. Вона не обсипається і не вигорає на сонці.
— Щоб намалювати двометрового кота, на матеріал у середньому треба тисячу гривень. З цим виручають благодійники. Зробили стікер із наліпками й даруємо кожному, хто допомагає, — каже Ігор Матроскін. — На процес підготовки стіни та нанесення зображення витрачаємо до 4 годин. Перехожі часто запитують, що буде на закінченому малюнку. Коли дізнаються, що коти, усміхаються. У котів-патріотів є прихильники. Біля них фотографуються, одесити вгадують по свіжому малюнку, де саме він зображений, і шукають це місце.
Ігор Матроскін також розфарбовує військові машини й займається волонтерством: доставляє паливо військовим, розвантажує потяги, що прибули з Європи, розвозить гуманітарну допомогу.
