Ворожі пропагандистські ресурси, орієнтовані на аудиторію Одещини, продовжують використовувати чутливі для суспільства теми, щоб поширювати страх, обурення та недовіру до державних інституцій. Однією з ключових особливостей регіональних телеграм-каналів є те, що вони підхоплюють або адаптують фейки з ширшої пропагандистської мережі.
Цього разу в інформаційному просторі Одеської області з’явилися вигадки про нібито масове повернення тіл загиблих військових, маніпуляція з ремонтом доріг у прифронтовому місті та неправдиві твердження про підготовку до мобілізації жінок. В нашому черговому дайджесті ми розібрали, що насправді стоїть за цими повідомленнями та яким чином їх можна перевірити.
Тисячі полеглих військових, згенерованих штучним інтелектом
Тема загибелі українських військових є однією з найчутливіших тем, які використовує ворожа пропаганда в своїх цілях. Нещодавно проросійський телеграм-канал «Одесса Zа Победу!» поширив фейковий знімок про нібито масштабну репатріацію загиблих військовослужбовців ЗСУ. Повернення тіл, буцімто, відбулося шостого серпня. Офіційні відомства, зокрема Міністерство внутрішніх справ, вже спростували цю інформацію, наголосивши, що жодних обмінів цього дня не проводилося. Та й подальший аналіз медіаматеріалів довів, що новина є вигаданою.
Вірусна публікація щодо повернення 1210 тіл полеглих захисників не була пов’язана з одеським регіональним контекстом. Вона поширилась у великих проросійських джерелах, з яких перейшла у регіональні. Однак такий спосіб поширення доводить, що проросійські одеські пабліки є частиною ширшої пропагандистської мережі, а не окремими одиницями. Такі публікації спрямовані на провокацію бурхливої та неоднозначної реакції користувачів, від слів глибокого жалю до звинувачень у затягуванні бойових дій.
Жодне надійне медіа не публікувало новин про цей «обмін тілами». Більше того, на державних ресурсах були опубліковані офіційні спростування. Зокрема, фейк також прокоментував Артур Добросердов, уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Він підкреслив, що поширення вигаданих списків та фото є відвертим цинізмом, який завдає додаткового болю родинам військових, про долю яких нічого не відомо.
« Вважаємо за необхідне офіційно спростувати інформацію, яка останнім часом поширюється в соціальних мережах щодо нібито проведених репатріаційних заходів та попередньої ідентифікації окремих українських військовослужбовців. Такі репатріаційні заходи не проводилися. Інформація про нібито встановлення осіб окремих військовослужбовців також не відповідає дійсності. Зображення, якими супроводжуються ці публікації та які поширювалися, зокрема, у TikTok та на інших ресурсах, мають ознаки генерації за допомогою штучного інтелекту. Це підтверджується також результатами їх перевірки спеціалізованими програмними засобами, » – зазначив уповноважений.
Артур Добросердов закликав довіряти виключно інформації з офіційних джерел державних органів, які мають стосунок до обліку, розшуку зниклих безвісти, репатріаційних заходів та ідентифікації. Зокрема, такими джерелами є Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та інші уповноважені державні органи.Українців закликають не поширювати неперевірені «списки» та повідомлення, навіть якщо вони можуть комусь здатися правдоподібними. Перш ніж зробити репост або переслати комусь таку інформацію, варто перевірити, чи була вона оприлюднена в офіційних джерелах.
І сама новина, опублікована в телеграм-каналі «Одесса Zа Победу!», і супровідне фото є вигадкою. Те, що кадр штучно створили через один із сервісів OpenAI, підтверджують не лише характерні графічні дефекти (наприклад, абсолютно ідентичні персональні дані та дати на двох різних табличках у першому ряді), а й цифровий маркер SynthID. Цей показник містить прихований водяний знак для ідентифікації ШІ-контенту. Таким чином, визначається, що зображення було згенероване штучним інтелектом.
За сотні кілометрів від Слов’янська: де насправді ремонтували дороги?
Телеграм-канал «Республика Одесса» поширив відео із дорожніми роботами з промовистим підписом «Слов’янськ 29.07, без слів». Пропагандистські ресурси активно репостили ці кадри, супроводжуючи їх єхидними коментарями про освоєння бюджетів, розпил коштів та будівництво доріг замість фортифікацій для ЗСУ. Головний посил маніпуляції полягав в тому, що поки ворог наближається до прифронтового міста, місцева влада буцімто безглуздо витрачає гроші на свіжий асфальт.
Здавалося б, ми бачимо ту ж саму ситуацію, що в попередній новині, коли регіональні пропагандистські ресурси поширюють спільні фейки для усієї мережі. Але до Одещини цей приклад значно ближчий, ніж можна було подумати. Завдяки зворотному пошуку по кадрах вдалося з’ясувати, що оригінал відео з’явився 29 липня в TikTok-профілі podilsk_city, а сама зйомка велася у Подільську, що на Одещині. Факт робіт саме в цьому місті підтвердили як аналіз фотознімків у Google Maps, так і коментарі місцевих мешканців під схожими публікаціями. Люди впізнали знайомі вулиці, незважаючи на те, що відео було відредаговане.
Вибір локації для фейку був чітко прорахований, оскільки Слов’янськ розташований близько до зони бойових дій. Розрахунок авторів вкиду полягав у тому, щоб викликати максимальний емоційний тригер і хвилю обурення в суспільстві через нібито нехтування безпекою країни заради корупційних схем. При цьому жодних доказів, які підтверджували б корупційну складову, автори не надали. Ні цифр, кошторисів чи доказів того, що гроші забрали з оборонного бюджету. Та й об’єктивно вони цього зробити не могли, бо ремонт відбувався в зовсім іншому місті.
Важливо розуміти, що навіть якби подібні роботи відбувалися у прифронтовій зоні, це не є автоматичним свідченням “розпилу бюджету”. Дороги біля лінії фронту є критично важливими для логістики, евакуації поранених, підвезення боєприпасів та переміщення техніки, яка через свою вагу швидко нищить дорожнє полотно. Як мінімум, відновлення доріг у зонах бойових дій сьогодні супроводжується інженерним захистом.
За офіційними даними Міноборони України, лише за липень 2026 року у прифронтових регіонах оновили майже 112,7 кілометра автошляхів, облаштували 215 кілометрів антидронового захисту та відновили 16,52 кілометра захисних споруд, а загалом від початку року захистом від безпілотників забезпечили понад 1184 кілометри логістичних шляхів. Потенційно в кожному ремонті можливі корупційні ризики, однак вони доводяться розслідуваннями, документами, а не віддзеркаленими відео за сотні кілометрів від місця події.
Відео, опубліковане в телеграм-каналі «Республика Одесса», є справжнім, проте текстовий супровід до нього не відповідає дійсності. Пропаганда використала реальні кадри мирного благоустрою на Одещині, щоб штучно створити масштабний скандал навколо прифронтового міста та підірвати довіру до оборонних процесів. Підбір справжніх зображень з дезінформуючими підписами є одним з поширених прийомів російської пропаганди, яким вона активно користується.
Від петиції до документу: що стоїть за жіночою мобілізацією?
Пропагандистські ресурси не оминають увагою тему мобілізації до армії. Проросійський телеграм-канал «Одесское общественное телевидение Z» поширив повідомлення про те, що в Україні нібито пропонують запровадити мобілізацію жінок, які не мають дітей. Як «доказ» було наведено посилання на документ, який нібито оприлюднили на сайті Кабінету Міністрів України. Однак мова йшла не про урядовий документ чи законодавчу ініціативу, а про електронну петицію, зареєстровану громадянином.
Приводом для нової хвилі публікацій у медіа та соціальних мережах стала реєстрація на сайті Кабміну електронної петиції №41/010515-26еп від 10 серпня 2026 року. Її автор запропонував «запровадити рівний військовий обов’язок для чоловіків і жінок» та поширити мобілізацію на працездатних жінок, які не мають дітей. Саме формулювання петиції, очевидно, і стало основою для повідомлень про нібито підготовку державою нових правил мобілізації.
Однак реєстрація петиції на урядовому сайті не означає, що запропоновані в ній зміни підтримує Кабінет Міністрів або інші органи влади. Електронна петиція є інструментом звернення громадян до держави. Її може ініціювати окрема людина, а сам факт появи такого звернення не перетворює викладену в ньому пропозицію на закон чи рішення уряду.У цьому випадку йдеться саме про приватну ініціативу одного з громадян. Станом на сьогодні, вона набрала лише кілька сотень голосів із 25 тисяч необхідних для того, щоб її розглянув відповідний орган.
Наразі говорити про ухвалене рішення або навіть про офіційний план влади щодо мобілізації жінок підстав немає. Петиція не є законопроєктом, постановою Кабміну чи іншою нормативною зміною.Чинні правила також не передбачають примусової мобілізації жінок. Офіційна позиція української влади та військового командування полягає в тому, що жінки можуть долучатися до Сил оборони виключно добровільно, зокрема через укладення контракту або систему рекрутингу. Центр протидії дезінформації раніше наголошував, що законодавство не передбачає обов’язкової мобілізації жінок.
Окремо варто розрізняти військовий облік і мобілізацію. Обов’язковому військовому обліку підлягають жінки, які мають медичну або фармацевтичну освіту. Проте перебування на військовому обліку саме по собі не означає призову на військову службу. У 2026 році це правило залишається чинним, а військова служба для жінок під час воєнного стану є добровільною. Сухопутні війська ЗСУ також спростовували твердження про підготовку до примусової мобілізації жінок.
Чинне законодавство не запроваджує таких нововведень, а офіційні представники ЗСУ неодноразово підтверджували відсутність підготовки щодо відповідного механізму. Тому твердження про те, що в Україні вже готують нові правила, за якими бездітних працездатних жінок мобілізуватимуть нарівні з чоловіками, не відповідає дійсності. Телеграм-канал «Одесское общественное телевидение Z» видав приватну петицію за державну ініціативу, створюючи хибне враження, що рішення про зміну правил мобілізації вже ухвалене або готується владою.
Марія Шевчук
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів
