Одеська журналістика зразка 2020 року: локдаун, фейки, права та кооперація

Фото — Voanews

Англійським словом 2020 року визнано «локдаун». Такий вибір зробили експерти авторитетного словника Collins, повідомляє BBC. У зв’язку з пандемією COVID-19 вживання порівняно рідкісного терміну в англомовних ЗМІ та інтернеті зросла з чотирьох тисяч у 2019 році до чверті мільйона.

Подібна тенденція проглядається і в одеському медіапросторі. У листопаді 2020 року 16% новин з проаналізованих одеських онлайн-медіа стосувалися коронавірусу SARS-CoV-2. Нагадаємо, що в березні цей показник становив 15%, а у квітні та травні – 23 та 18% відповідно. Протягом всього року фактично кожна четверта-п’ята новина стосувалася пандемії.

Наразі можна зробити висновки, що, попри великі обсяги інформації про коронавірусну інфекцію на регіональному рівні, місцеві журналісти відповідально ставилися до своєї роботи та читачів. У перебігу річного моніторингу, до вересня 2020 року, практично були відсутні тенденції до надмірної емоційності, паніки та бажання «хайпанути» на популярній темі. Більшість новин стосувалися необхідної інформації про стан справ у регіоні, кількість хворих та умови карантину. Джерела в новинах здебільшого були перевірені та відповідали необхідним стандартам, особливо в такий важкий для суспільства період. Незважаючи на інформаційно вразливий час та можливості для політиків пропіаритися на популярній темі, більшість повідомлень все ж таки стосувалася робочих питань та статистичної інформації. Незначно прорекламувалися на темі лише деякі місцеві політики та нардепи з Одещини напередодні місцевих виборів.

За даними проекту «Infocrime», взагалі тиждень перед виборами 25 жовтня 2020 року став найбільш брудним за весь рік. Напередодні одеські політики та провідні регіональні ЗМІ у сім разів збільшили кількість замовних матеріалів без належного маркування та в три рази загальну кількість маніпуляцій у порівнянні з першим тижнем вересня.

Найбільш скандальний приклад дезінформації пов’язаний з одеситом та нардепом від ОПЗЖ Миколою Скориком, який на своїй сторінці у Фейсбуці нещодавно заявив, що співробітники Українського науково-дослідного протичумного інституту імені Мечникова заразилися COVID-19 під час роботи зі зразками коронавірусу, та, за словами політика, «дотепер неясно: ці роботи вони проводили за завданням МОЗ чи Пентагону?». Після такої заяви заступник головного санітарного лікаря Одеської області Сергій Дементьєв пояснив, що в цій лабораторії здійснюють дослідження зразків, відібраних в осіб з підозрою на вірус, а власне згадане зараження відбулося з занесенням інфекції одним із працівників із дому (зараження від родичів) і не пов’язане з роботою вірусологічної лабораторії.

Як і вся країна, Одещина у листопаді та грудні 2020 року опинилася під впливом інформаційної атаки щодо російської вакцини та необхідності її ввезення до України. В цьому контексті кандидат у мери Одеси Микола Скорик у випадку його перемоги на виборах в Одесі пообіцяв самостійно завезти препарат до міста. Проте у повідомленні ніде не згадується, що така вакцина не пройшла третьої стадії випробувань, про що повідомляв навіть її розробник. У подальшому маніпулятивну заяву Скорика розвинув і використав у політичних цілях лідер ОПЗЖ Віктор Медведчук.

Інформаційні втрати та надбання за часи пандемії

Повертаючись до слова року: лексикографи англійського словника обрали слово «локдаун», тому що воно «увібрало в себе досвід, який об’єднав мільярди людей в усьому світі», – йдеться на офіційному сайті словника. Серед цих мільярдів, очевидно, є й сотні одеських журналістів, які зіштовхнулися з викликами карантину та втратили роботу чи вагому частину свого доходу. А головне – обмежили свою активність і соціальні контакти.

В Одеській області протягом останнього року припинила свою діяльність низка газет, онлайн-медіа та телевізійних проектів. З власних джерел відомо, що на період карантину припинила виходити регіональна газета «Вісті Кодимщини», значно скоротився штат обласної газети «Одеські вісті», деякі місцеві газети зменшили кількість шпальт та наклад. Проте слід зазначити, що проблеми в друкованих ЗМІ, скоріше, пов’язані з їхнім роздержавленням та браком структурних реформ, а також із методами їхньої роботи з читачами. Карантин лише прискорив незворотній процес санації медіапростору.

З власних джерел також відомо, що припинив свою діяльність місцевий проект «Редакція», який транслювався на телеканалі «Перший міський». Йдуть чутки про скорочення фінансування й однойменної радіохвилі. Через карантин закрилися вечірні програми на телеканалі «А1», також є неофіційні повідомлення у ЗМІ про скорочення штатів на телеканалах «Думська» та «Академія». Щодо «Думської», взагалі були не підтверджені, але й не спростовані чутки про продаж телеканалу після місцевих виборів. Відбувалося переведення співробітників кількох місцевих сайтів (наприклад, видання «Зачем» та «Одеса.Онлайн») у відпустку за свій кошт. Закрилася одеська філія всеукраїнського інформаційного проекту depo.ua («Одеса.Депо») та припинили діяльність сайти новин «Метроном» і «Лоція». І головна втрата: у травні припинив діяльність пресцентр ІА «Контекст-Причорномор’я», який функціонував у місті з 2005 року та став медійним символом усього регіону. Хоча повернення до влади Сергія Гриневецького, одного з бенефіціарів цього агентства, який був призначений головою Одеської ОДА, можливо, реанімує його діяльність.

Враховуючи, що в Одесі функціонують кілька десятків онлайн-медіа, близько 20 телеканалів та зареєстровано більше сотні газет, медіасередовище насправді не зазнало вкрай серйозних скорочень. Більше того, з вересня розпочав свою діяльність новий телеканал «Odesa.Live». Нещодавно в деяких українських медіа повідомлялося, що творець телеканалів «112», «NewsOne» і «Прямий» Олексій Семенов готує запуск мережі міських телеканалів у мегаполісах країни. У столиці телеканал називається «Kyiv.live». Нардеп від «Опозиційної платформи – За життя» Вадим Столар заявив, що буде інвестором цього проекту. Судячи зі схожої назви нового одеського телепроекту, а також з відсутності свого медіа у політиків місцевого осередку ОПЗЖ, можна дійти висновку про спорідненість вищезазначених медіа та спонсорів. Слід зазначити, що під час передвиборчої кампанії місцевих виборів 2020 цей телеканал здебільшого активно розповідав про діяльність саме представників ОПЗЖ.

Карантин та порушення прав журналістів

Незважаючи на локдаун, в Одеській області продовжують порушувати права журналістів. За даними моніторингу свободи слова Інститута масової інформації, у 2020 році Одеська область знову серед лідерів України (не враховуючи м. Київ) за кількістю порушень прав журналістів. Зокрема, станом на 14 грудня цього року зафіксовано 18 випадків порушень прав журналістів. Останні три роки Одещина стабільно перебуває у першій п’ятірці регіонів – лідерів з порушень свободи слова. Так, протягом 2017–2018 років Одещина, згідно з моніторингом ІМІ, посідала п’яту позицію, а вже у 2019 році регіон очолив цей антирейтинг з 19 кейсами. У зв’язку з цим 10 місцевих журналістів, які зазнали нападів у 2019 році, при посередництві спеціалістів Інституту масової інформації підготували заяву до правоохоронних органів та керівництва держави щодо бездіяльності місцевих посадовців у справі захисту свободи слова та гідності працівників ЗМІ регіону. Наразі заяву підтримали більше 50 журналістів та громадських активістів.

Найчастішим порушенням цього року були погрози журналістам та недопущення представників ЗМІ на різного роду заходи. Карантин та плутаниця через нього в законодавчих актах створили умови за яких різного роду чиновники та охоронці обмежили журналістів у доступі до інформації.  Серед найбільш відомих випадків можна відзначити не допуск місцевих кореспондентів 16 січня 2020 року на нараду в Одеській облдержадміністрації. У той же день журналістів декількох медіа не допустили на брифінг голови Державної податкової служби України Сергія Верланова. Того ж місяця охоронець Одеської державної академії будівництва та архітектури погрожував журналістці інтернет-видання «Українська служба інформації» під час знімання сюжету про додержання в академії правил пожежної безпеки. Навесні був випадок перешкоджання роботі знімальної групи на території Іллінського чоловічого монастиря УПЦ МП, який закінчився фізичної агресією, а влітку 2020 року у місті Подільську (Одеська область) директор комунального підприємства забороняв оператору телеканалу «Пік» проводити зйомку та погрожував розбити камеру. Восени перед місцевими виборами у Чорноморську (Одеська область) міська територіальна виборча комісія заборонила кореспондентові місцевої газети «Вечірній Чорноморськ» проводити стрім-трансляцію відкритого засідання. А наприкінці листопада в Одесі представники охоронної агенції не пустили журналістів до приміщення Національного медичного університету, де відбувалися вибори ректора.

На жаль, зафіксований один випадок фізичного насилля по відношенню до місцевого журналіста. У селищі Великодолинське (Одеська область) 17 жовтня побили головного редактора місцевого видання «Альтернатива.орг» Романа Варшанідзе. Постраждалий журналіст зазначив, що силу до нього застосувала охорона одного з кандидатів на посаду селищного голови .

Зафіксований також випадок знищення власності представника ЗМІ. В Одесі в ніч на 26 листопада невідомі підпалили автомобіль журналісту, видавцю журналу «Судноплавство» Олександрові Сиваку.

Але крім випадків порушення прав журналістів цей рік може стати й прикладом кооперації між громадськими активістами, правозахисниками та журналістами. Так, 15 травня Одеський адмінсуд зобов’язав Одеську державну академію будівництва та архітектури зачинити корпуси, в яких були виявлені порушення правил пожежної безпеки та допущене порушення прав журналістки. Водночас проти охоронця академії, який погрожував кореспондентці видання «УСІ», яка виявила порушення, проводиться розслідування. Таке рішення суду є наочним прикладом кооперації різних громадських організацій, одеських журналістів та юристів. 

Згодом регіональний представник організації Павло Колотвін передав інформацію про перешкоджання працівникові ЗМІ одеському адвокату Віталію Матвєєву, який при підтримці проекту «Свої люди» (платформа від https://bihus.info) довів цю справу до суду. Також адвокат звернувся до Головного управління ДСНС України в Одеській області з метою проведення перевірки дотримання правил пожежної безпеки в Одеській академії будівництва та архітектури.

Ще один яскравий приклад єднання журналістської спільноти та неурядових громадських об’єднань ми спостерігали у травні, після того як тодішній голова Одеської обласної державної адміністрації Максим Куций за допомогою Національної гвардії спробував вигнати зі свого кабінету знімальну групу програми «Секретні матеріали» (телеканал «1+1») після запитання журналістки про тендер на закупівлю карет швидкої допомоги. Цей інцидент обурив місцевих журналістів та громадськість. Після десятків повідомлень у ЗМІ та у соціальних мережах губернатор Одещини публічно вибачився перед медійниками за емоційну поведінку.

Зважаючи на те, що останніми роками Одеса опиняється серед лідерів країни за кількістю нападів та випадків перешкоджання діяльності журналістів, працівники ЗМІ кооперуються та спілкуються у відповідних групах та професійних чатах у соціальних мережах та месенджерах, оперативно повідомляючи одне одному про такі факти. Карантин та локдаун ще більше поглибив цю взаємодію. Слід зазначити, що спілкування звично відбувається толерантно, конструктивно та без суттєвого флуду. У випадках нападів на журналістів інформація про інциденти доволі швидко транслюється у регіональне медіасередовище, на що згодом реагують і правоохоронні органи.

Протягом останніх років у провадженні підпорядкованих слідчих підрозділів перебувало 90 кримінальних справ за фактами вчинення злочинів проти журналістів. Станом на кінець 2019 року з них 11 були закриті за відсутності складу злочину. 5 випадків порушення прав журналістів розглядалися в суді. Щодо 70 кейсів слідчі дії тривали. З цієї кількості 52 кримінальні провадження ведуться саме за статтями, пов’язаними з перешкоджанням законній діяльності працівників ЗМІ.

Замість висновків

Це був доволі суперечливий, але цікавий для журналістів рік. Рік пандемії, маніпуляцій, виборів, кооперації та знову ж таки лідерства в порушенні прав медійників у країні. Але незважаючи на всі виклики, місцеве медіасередовище гідно його пережило, не впало в хаос, «хайп», нігілізм та відчай. Навпаки, відкрилися більші можливості для отримання знань та інформації (сотні вебінарів та конференцій), розвитку нових освітніх проектів, роботи на відстані та методів комунікації, загалом навичок, які й надалі будуть актуальні для журналістів XXI сторіччя.

Павло Колотвін, регіональний представник Інституту масової інформації в Одеській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.