Пріоритети децентралізації: чого очікувати від медичної реформи на Одещині?

Нещодавно в Одесі відбувся прес-брифінг  «Пріоритети децентралізації в Одеській області». На заході зібралися журналісти та представники державних органів місцевої влади, пов’язаних з охороною здоров’я. Власне ця тема й стала ключовою для обговорення того дня. Зустріч була організована Одеським Центром розвитку місцевого самоврядування. Її метою було розвіяти міфи та упередження, що існують в масовій свідомості з приводу нової медичної реформи. Що нового несуть зміни в системі охорони здоров’я? Як вони пов’язані з децентралізацією та іншими реформами? В якому стані знаходиться медицина на Одещині зараз і що чекає її в майбутньому? Читайте далі в нашому матеріалі.

Громадські обов’язки

Сьогодні заробітна плата кожного сімейного лікаря приблизно однакова в великих та малих містах. Але мегаполіси дають більше можливостей для легального та не дуже підробітку, тому фахівці не дуже рвуться працювати в селах. Із введенням медичної реформи в обласних центрах ринок сімейних лікарів може виявитися перенасиченим, далеко не кожен знайде собі достатню кількість пацієнтів для нормального заробітку.

Тому є велика ймовірність, що такі спеціалісти звернуть увагу на амбулаторії в селах та селищах: там менше конкуренції, тому набрати людей на дільниці буде простіше. Однак треба розуміти, що жоден медик не поїде працювати туди, де в нього відсутнє житло, де робоче місце знаходиться в аварійному стані, де немає ніяких перспектив для професійного зростання.

«Довгі роки існувала політика, коли молодих спеціалістів примусово направляли працювати в «глибинку».  Там часто не було ніяких умов, тому фахівці тікали з них за першої-ліпшої можливості й зовсім не мали мотивації до роботи. Зараз якщо громада хоче, щоб в неї був сімейний лікар, то вона має зробити так, щоб він сам захотів у них працювати. Сьогоднішня всеукраїнська політика передбачає принцип співфінансування, жоден проект Кабміну не проходить без узгодження з територіальними радами. Держава взяла на себе фінансування фельдшерсько-акушерських пунктів, однак щоб вся система запрацювала, потрібна підтримка органів влади на місцях. Децентралізація дає для цього всі можливості й громади повинні ними скористатися,» — вважає директор Департаменту охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації В’ячеслав Полясний.

Саме сімейний лікар повинен стати ключовою ланкою в реформованій медичній системі. Це буде той фахівець, який скеровує пацієнта до потрібних вузьких спеціалістів. Часто трапляється ситуація, коли за допомогою Інтернету людина сама ставить собі діагноз, призначає обстеження, а в результаті тільки даремно витрачає час та гроші. Бо не завжди «наукові» статі в мережі пишуться людьми, що мають медичну освіту, не завжди вузький спеціаліст може запідозрити патологію не за своїм профілем. В кожному випадку, кваліфікований сімейний лікар, який навчався два роки в медуніверситеті та інтернатурі, з більшою ймовірністю розбереться в симптомах та скерує пацієнта в правильному напрямку.

Страх за здоров’я

Введення майбутньої медичної реформи та її наслідки викликають чимало побоювань в українців. Мало хто вірить що все зміниться на краще, а от тих, хто очікує на гірше, значно більше. Наших громадян можна зрозуміти, адже чимало нововведень свого часу виявились провальними та не виправдали сподівань. Становище медицини в «українській глибинці» важко назвати задовільним. Застаріле обладнання, гостра нестача кваліфікованих медичних кадрів – все це жорстокі реалії Одещини та сусідніх їй областей. Водночас забезпечення охорони здоров’я є актуальною темою для жителів великих міст та сусідніх селищ. Тому не дивно, що «медичні питання» стають чудовим ґрунтом для  різноманітних маніпуляцій з  боку нечесних можновладців.

«Ще кілька років тому багато політиків їздили по селах і розповідали, що якщо ви об’єднаєтеся, то у вас закриють лікарні, ви будете помирати на вулицях, і ніхто вам не допоможе. Напередодні передвиборчої компанії ці страхи можуть посилитися, тому важливо проводити превентивні заходи. Під час нашої роботи, роз’їжджаючи громадами, ми намагаємося доступною мовою пояснити людям, що відбувається. Також даємо рекомендації в межах своєї компетенції, скеровуємо в потрібне русло, підказуючи куди звернутися. Адже, на жаль, не завжди на законодавчому рівні все детально розписано, не завжди інформаційні ресурси роз’яснюють ситуацію» — зауважує директор Одеського Центру розвитку місцевого самоврядування Юлія Молодожен.

Наперед складно сказати, як остаточно буде реалізована медична реформа. В теорії все звучить завжди добре, однак практика може внести свої поправки. З іншого боку, кричати про «геноцид українців» дуже і дуже зарано: тим паче, що в більшості випадків такі «пророцтва» не мають під собою жодної основи.   Проблем на шляху впровадження реформи, на жаль, не уникнути. Їх не треба приховувати, про них варто говорити та, за можливості, висловлювати побажання та пропозиції для покращення ситуації. Однак чи можна сказати,  що медичній сфері не потрібні зміни, що сьогоднішній стан речей треба залишити, як є? Якби у нас все було б добре, не було б навіть мови про запровадження реформи. Рано чи пізно існуючі проблеми  доведеться вирішувати — завдяки децентралізації в кожної громади з’явився шанс докласти до цього зусилля. А яким чином він буде реалізований ми зможемо сказати вже найближчими роками.

Марія Шевчук