Як жінки впливають на децентралізацію в Одеській області

Наприкінці квітня в Запоріжжі відбувся 6-й вишкіл другого етапу проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Під час заходу журналісти та запрошені експерти зосередилися на питаннях вдосконалення  системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні та гендерної дискримінації в Угоді про асоціацію. Остання тема, на перший погляд, актуальна й поза контекстом реформ та євроінтеграції. Проте позитивні зміни, до яких ми так прагнемо, в певних аспектах можуть мати свій «темний бік медалі».

«Від самого початку створення об’єднаних територіальних громад кількість жінок-депутаток, задіяних в органах місцевого самоврядування, впала майже вдвічі. Це сталося тому, що децентралізація сприяла зростанню кількості бюджетів міст та сіл, допомогла їм заробляти більше коштів.  На жаль, досить типова ситуація: в сферах, де з’являються великі гроші, починає працювати все менше жінок. Загальноукраїнська тенденція сьогодні така, що фінансово найуспішніші ОТГ очолюються чоловіками. Жінкам-керівницям лишаються бідніші громади, які розташовані в далекій сільській місцевості та мають менше перспектив для розвитку», — розповіла тоді директор Київського інституту гендерних досліджень Марфа Скорик.

 

Отримавши таку інформацію, ми вирішили дізнатися, чи спостерігаються подібні тенденції на Одещині. Адже з досвіду наших минулих поїздок та публікацій, можемо сказати що досягнення в об’єднаних громадах різні, а от проблеми – плюс-мінус однакові. Це, передусім, розбиті дороги, застарілі об’єкти соціальної інфраструктури, нестача грошей на ліквідацію всіх «болючих точок». Невже й «жіноче питання» в аспекті децентралізації знаходиться на тому ж самому рівні? Тому після повернення з вишколу було вирішено розібратися із цією темою детальніше.

Сьогодні в Одеській області жінки очолюють три громади – Тузлівську, Новокалчевську та Великомихайлівську.  Жодну з цих ОТГ не можна вважати «найбіднішою». Так, дійсно, за результатами 2017 фінансового року найкращі результати показали Біляївська (29 місце із 366 по Україні)  та Красносільська ОТГ (46 місце), де головують чоловіки. Але треба зауважити, що їх заступниками є саме жінки (Надія Гончаренко та Марина Архірій). Великомихайлівську громаду, яка посіла третє місце по Одеській області та 83-тє по Україні очолює Тетяна Жарська. На четвертому місці ( та на 109 по Україні) — Новокалчевська громада, голова —  Валентина Тимчук. Тузлівська громада, якою керує Лариса  Корнован-Мойсєєнко займає 8-ме місце у рейтингу фінансово спроможних громад Одещини та 143 по Україні.

«Як можна побачити, в Одеській області гендерна диференціація не пов’язана з ресурсними можливостями громади (або навпаки). Я б навіть сказала, що вона є дуже слабко вираженою, враховуючи фемінізацію служби в органах місцевого самоврядування – адже більшість посадових осіб всіх категорій – це жінки. Виключенням є хіба що старости, де, дійсно, переважають чоловіки, які в основній своїй масі до об’єднання були сільськими головами. При чому, така ситуація характерна для ОТГ у всіх областях України»,- зауважує кандидат наук з державного управління, доцент, докторант кафедри економічної та фінансової політики ОРІДУ НАДУ при Президентові України; радник з питань місцевих фінансів ОВП ЦРМС; консультантка Проекту «Гендерно — орієнтоване бюджетування в Україні» Олеся Голинська

В цілому по Україні більш паритетні результати гендерного представництва спостерігаються на рівні сільських та селищних рад ОТГ. В міських радах частіше спостерігається переважна кількість чоловіків. Тобто, можливим є висновок скоріше про гендерну нерівність відносно масштабу, населеності, території ОТГ, ніж про нерівність відносно фінансової спроможності.  Так, серед усіх громад Одещини, очолюваних жінками, лише одна Великомихайлівська налічує більше 12,7 тис. осіб, дві інші – це громади з населенням менше 3 тис. (Тузлівська — 2,6 тис.осіб; Новокалчевська – 2,3 тис.осіб).  Найбільші громади – Балтська (32, 3 тис. осіб) та Біляївська (13,7 тис.ос.) управляються чоловіками.

Картинки по запросу гендерна рівність на держслужбі

Щодо участі в реформі – то українські жінки є чи не більш активними, ніж чоловіки. Маленький приклад-зріз: Центр розвитку місцевого самоврядування, який у партнерстві з Мінрегіоном та за підтримки європейських донорів впроваджує реформу з децентралізації та добровільного об’єднання громад в Одеській області (раніше відомий під брендом «Офіс реформ») на 75%  має жіночу команду та скеровується жінкою (Юлією Молодожен).

У департаменті економічної політики та стратегічного планування ОДА, на який у відповідності із законодавством покладено обов’язок формування Перспективного плану, який є рамковим документом добровільного об’єднання працюють в основному, жінки, щоправда, дві з трьох керівних посад займають чоловіки.  Прекрасно розуміючи фінансовий зиск від децентралізації, все частіше першими ініціаторами об’єднання виступають представники фінансово – економчіних та бухгалтерських служб у громадах, і майже 100% з них – жіноцтво.   До речі, це теж загальноукраїнська тенденція.

Картинки по запросу гендерна рівність

«Працюючи багато років у громадському секторі за напрямками, пов’язаними з реформами в різних сферах життя, при чому, не лише в Одеській області, а й у цілому по Україні, можу висловити власне спостереження – так, у громадському секторі переважають чоловіки – вони більш активні, їм притаманна креативність та тяжіння до лідерства; але громадські активістки – жінки є більш конструктивними, їх ідеї є більш реалістичними та зважені, вони, як правило, краще орієнтуються в законодавстві, а отже, результативність «жіночого адвокасі» часто переважає», — резюмувала Олеся Голинська.

Марія Шевчук