Х ювілейний Одеський міжнародний кінофестиваль вкотре змусив говорити про ренесанс вітчизняного кінематографу . Цьому чимало сприяє не лише підтримка Держкіно, а й інші можливості: розвиток копродукції із зарубіжними партнерами та підтримка ряду грантових програм (серед яких одна з найсерйозніших – «Креативна Європа»).
На ОМКФ-2019 крім численних кінопоказів в межах Film Industry Office відбулася низка подій, під час яких представники програми “Креативна Європа” з України, Молдови, Грузії, Словенії, Болгарії, Сербії та Хорватії надали кінопрофесіоналам докладну інформацію про можливості програми, особливості співпраці, досвід інших країн та багато іншого.
Роздаткові матеріали
“Креативна Європа” – це програма Європейського Союзу, спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів, що охоплює 41 країну. З 2014 до 2020 року на підтримку європейських проектів було виділено 1,46 мільярди євро. На підпрограму “Медіа” припадає щонайменше 56% бюджету програми “Креативна Європа”. Вона включає в себе надання фінансової підтримки проектам, які мають наднаціональний потенціал поза межами національних і європейських кордонів, та займаються виробництвом, поширенням та популяризацією кіно- та аудіовізуальної продукції.
Модератором панельної дискусії «Креативна Європа — участь країн Східної та Центральної Європи» виступила Юлія Федів, керівниця Бюро «Креативна Європа» Україна. Спеціальною подією ОМКФ стала також конференція :«Копродукції — спосіб фінансування або культурний обмін?». Як зазначила генеральна продюсерка ОМКФ Юлія Сінькевич: «Сьогодні Україна має надзвичайно високий потенціал, необхідні умови та професіоналів, які можуть стати надійними партнерами для копродукції».
Зрозуміло, що в кожної країни є своя фінансова кінематографічна специфіка (і справа не лише у членстві в ЄС, а й у особливостях роботи національних кінофондів). Наприклад, учасники панельної дискусії від Болгарії не приховували, що спочатку вклали чимало зусиль та коштів у промоушн Софійського кінофестивалю, але потім ці витрати повністю окупилися. «Не треба гнатися за кількістю фестивалів, краще хай вони будуть якісними», – ось така порада від сусідів-болгар. Гості із Словенії розповідали, що часом їм простіше знайти фінансування в європейських партнерів, ніж у власній країні. А ось Національно-культурний фонд Угорщини готовий надати на виробництво фільму рівно таку суму, що вже виділила «Креативна Європа». У Молдові взагалі поки що немає окремої структури, подібної до нашого Держкіно: Мінфін вважає, що такі гроші не можна видавати кінематографістам на власний розсуд, і кожного разу направляє певну суму через національний кіноцентр.
Учасники зустрічі
Тамара Татішвілі (представниця EWA – European Women Audiovisual network) так окреслила копродукційні стратегії в Європі: « Хоч ми і конкуруємо у сфері кіновиробницва, але нам необхідно створювати спільний фронт для найкращого контенту та залучення молодих талантів».
Голова Держкіно Пилип Іллєнко відзначив, що в Україні з’явилися нові амбіційні продюсери, а крім того Україна активно займається ко-продюсуванням фільмів, які фінансує «Єврімаж», і таким чином стає більш інтегрованою до європейської кіноіндустрії. Втім подібні спільні проекти не можна вважати чарівною паличкою, слід пам`ятати і про ризики.
Учасники професійної секції ознайомилися ще й з презентацією «Ukraine: Here We Go!» під час якої Дар’я Бассель (керівниця індустріальної платформи Docu/Pro) та Вікторія Лещенко (програмна директорка Docudays.UA) розповіли про переваги та можливості для кінопрофесіоналів взяти участь в найбільшому міжнародному фестивалі документального кіно в Амстердамі – IDFA.
Вікторія Тігіпко під час інтерв`ю
А зрештою, як зазначила натхненниця та президент Одеського міжнародного кінофестивалю Вікторія Тігіпко, ми живемо у вкрай цікавий час, коли людина завдяки новим технологіям має все більше можливостей перетворюватися з пасивного кіноглядача на творця власної візуальної продукції. Це трохи зміщує акценти, але є справжнім викликом у творчості.
Наталя Шевчук
Для довідки:
Грантові програми ЄС , Креативна Європа
Тривалість – 2014-2020 роки (буде подовжено на період 2021-2027 роки)
Для кого – організації, що мають статус юридичної особи впродовж не менше, ніж 2 роки, або фізичні особи-підприємці (третя група).
Обсяг фінансування – до 2 мільйонів євро (на великомасштабні проекти міжнародної співпраці)
