В одеських медіа жінки згадуються приблизно втричі рідше, ніж чоловіки. Лише у 23% новин одеських онлайн-медіа йдеться про жінок-героїнь, водночас 77% повідомлень у місцевих ЗМІ припадають на чоловіків-героїв. У новинах одеських телеканалів та сюжетах радіо жінок-героїнь, як і жінок-експерток, було також суттєво менше, ніж героїв і експертів чоловіків.
Такими є результати дослідження гендерного балансу яке провели експерти ГО “Інститут масової інформації” і “Детектор медіа” у лютому 2021 року*.
Гендерний аналіз одеських онлайн-медіа
Слід відзначити, що найчастіше згадки про героїнь та героїв в онлайн-медіа траплялися у матеріалах про кримінал, надзвичайні події та ДТП (33% та 45% відповідно). Ці показники знаходяться в рамках загального тренду популізму і збігаються з результатами інших моніторингів ІМІ, які встановили, що останні роки приблизно третина всіх новин в одеських медіа стосувалися надзвичайних новин (40% у 2018 році та 33% у 2020 році). При цьому, ті самі 40% дописів на сторінках одеських ЗМІ в соціальних мережах стосувалися також «гучних» тем.
Стереотипізація гендерних ролей в нашому суспільстві чітко прослідковується й в роботі одеських медіа. Так, в новинах на політичну тематику жінки були героїнями у 15% новин, а чоловіки – у 26%. При цьому в матеріалах про мистецтво й культуру жінки згадувалися в три рази частіше (9% проти 3%).
Найбільше повідомлень із жінками-героїнями були на сайтах «Таймер» та «УСІ» — (32% та 30% відповідно), найменше у виданнях «Думська», «Одесит» та «Ізбірком» — (по 15%).
Одеські онлайн-медіа цитують експерток лише у 34% матеріалів, водночас 66% коментарів у медіа припадають на чоловіків-експертів. Ці показники практично повністю збігаються з результатами подібних моніторингів, які проводилися ІМІ у лютому та жовтні 2020 року. Тоді експертки згадувалися в середньому у 34% та 36% матеріалів відповідно. Єдиним винятком стали результати гендерного моніторингу напередодні місцевих виборів 2020 року. Тоді вперше за досить тривалий час подібних досліджень було зафіксовано більше коментарів жінок-експерток ніж чоловіків-експертів (52% та 48% відповідно). Це виключення з загального тренду можна пояснити збільшенням кількості жінок-кандидаток на виборні посади та активізацією в медійному просторі різних моніторингових громадських проєктів за участю жінок-експерток, які коментували хід виборчих перегонів.
В ході чинного моніторингу найчастіше експертки в онлайн-медіа фігурують у текстах про суспільство (31%), політику (26%) та культуру (15%).
Найбільше жінок-експерток було зафіксовано на сайтах «Одесит» (57%), «Одеса медіа» (50%), “Одеса.Онлайн” (46%)” та «Ізбірком» (43%). Найменше експерток було зафіксовано на сайті «Бесарабія інформ» (10%), «048» (15%), «Таймер» (17%).
Порівнюючи ці показники з попередніми дослідженнями, можна зробити висновки про збільшення на 10% кількості політичних новин за участю жінок-експерток. Виняток знову ж таки становить передвиборчий гендерний моніторинг, коли 60% новин за участю експерток були про політику.
Під час моніторингу зафіксовано 2 випадки сексизму та дискримінації жінок (у жовтні 2020 року було 5 випадків). Так, в новині «На Ільфа і Петрова іноземець обікрав автоледі» некоректним є термін «автоледі», який в цьому випадку, крім образи, фокусує увагу аудиторію на статі власниці автомобіля, а не на факті крадіжки. Це досить поширений «ярлик» в місцевих ЗМІ, який зовсім не прикрашає новини та мову.
Також в період моніторингу одеські правоохоронці затримали організаторів нелегального секс-закладу у місті. Відповідно в регіональних медіа з’явилися кілька повідомлень з такими виразами як «бордель» та «проститутки». В одному ЗМІ взагалі повідомили, що поліцейські зробили свою роботу «ефектно», надаючи новині ознаки гумору та іронії. В такій ситуації коректним буде використовувати емоційне нейтральну лексику та терміни «секс-працівники/ці» та «секс-заклад».
Новина «Золотий годинник — на пам’ять про кохання: в Одеській області чоловік обікрав свою співмешканку» також насичена гендерними стереотипами. Не посилаючись на конкретні деталі справи, кореспонденти зробили висновки, що жінка «вигнала» «підприємливого коханця», який викрав її годинник «на пам’ять». З такими суб’єктивними деталями був оформлений звиклий пресреліз з поліції.
При цьому у 24% новин за участі жінок були фемінітиви. Найчастіше їх використовували кореспонденти видань «Бесарабія інформ», «Одеса.Онлайн» та «Одеса-медіа». Серед них були як звичні вуху «одеситка», «мешканка», «вчителька», так і більш рідкісні вирази: «патрульна» (Пушкінська) та «очільниця» (Ізбірком).
В ході моніторингу також були проаналізовані 269 постів згаданих ЗМІ у фейсбуці. Слід відзначити, що кількість постів із зображеннями жінок і чоловіків практично рівна і складає 43,5% і 56,5% відповідно від загальної кількості постів де були зображення людей. Але лише 1,2% дописів за участі жінок містили фемінітиви. У Фейсбуці не зафіксовані випадки сексизмів та дискримінації за ознакою статі.
Гендерний аналіз одеських телеканалів
Жінок-героїнь у новинах одеських телеканалів та сюжетах радіо було менше, ніж героїв-чоловіків — 37,6% до 62,4% відповідно. Співвідношення експерток та експертів також було на користь останніх — 77% чоловіків та 23% жінок.
Жінки-героїні та експертки в матеріалах одеський телеканалів були як у темах, звичних для жінок, так і в сюжетах, де вони відстоювали власні права або права громади на рівні з чоловіками. Разом із тим, в окремих матеріалах були елементи сексизму та апеляція до стереотипів. Так, у порадах щодо подарунків на день закоханих від 7 каналу є твердження, що «все девушки следят за своей внешностью, фигурой». На каналі «Южная волна», обговорюючи учасницю конкурсу краси, героїня говорить: «она когда села, эти шикарные бедра, эти длинные ноги… мы ее прозвали породистая лань». Дописи про конкурс краси з елементами об’єктивації траплялись і на фейсбук-сторінці каналу.
В матеріалі Суспільного.Одеса від 12 лютого герой називає Одесу «чоловічим містом» через те, що тут працюють династії моряків. В цілому адекватний сенс, але поданий недолугою і дискримінаційною фразою. Журналістка, яка вела розмову, не зробила співрозмовнику жодного зауваження і не означила те, що з тезою не погоджується.
Сексизм є і в сюжеті від 14 лютого про роботу квіткових ринків на 7 каналі. Чоловік озвучує те, що ринки працюють у посиленому режимі через те, що «все самое лучшее для вас, красивых». Також на 7 каналі герой сюжету про «кохання Дмитруків» хвалиться, що дружина «отримувала» (не зрозуміло, чи мається на увазі фізичне насильство, чи моральне), якщо не задовільняла гастрономічні потреби чоловіка. На фейсбук-сторінках телеканалів прикладів сексизму моніторинг не виявив.
*У межах дослідження була опрацьовано 1000 матеріалів з десяти регіональних сайтів, 140 новинних сюжетів телеканалів та дописи у мережі Facebook означених медіа. Методологія моніторингу включала в себе аналіз кількості героїв/героїнь, експерток/експертів в новинах, кількість новин із ознаками сексизма і використанням фемінітивів, які були опубліковані/вийшли в ефір в обраних ЗМІ з 8 по 14 лютого 2021 року, а також фейсбук-сторінок медіа за 17 і 19 лютого. На фейсбук-сторінках досліджувався відсоток зображень із жінками і чоловіками, а також новини/дописи із ознаками сексизма і використанням фемінітивів.
Моніторинг проводили у таких онлайн-медіа; 048.ua, Думська, Таймер, Одесит, Одеса-медіа, Бесарабія інформ, Ізбірком, Пушкінська, УСІ, Одеса.Онлайн; телеканалах Онлайн.UA:Одеса (філія Суспільного), «Перший міський», 7 канал, Южная волна і Думская-ТВ, а також Суспільне радіо Одеса і Перше міське радіо.
Це дослідження створено завдяки щедрій підтримці британського народу через Департамент міжнародного розвитку Великої Британії в рамках Фонду розвитку ефективного врядування. Думки висловлені тут належать автору(-ам) та не обов’язково відображають погляди Департаменту міжнародного розвитку або Уряду Її Величності.
