Нова адміністративно-територіальна реформа набуває активних оборотів. В Україні вже майже три роки працюють об’єднані територіальні громади, ще близько сотні очікують перших виборів. Загалом, це нова система правління для українських органів місцевого самоврядування, в якій не завжди можна зрозуміти, що робити далі. Як розпоряджатися територією, які є «підводні камені» у формуванні місцевих бюджетів… Ці та багато інших питань лишаються відкритими та потребують вирішення. Одне з них обговорили на XIII Українському муніципальному форумі, що днями відбувся в Одесі.
Вісімнадцятого вересня, в день відкриття форуму, відбулася панельна дискусія «Бюджетне забезпечення територіальних громад у 2017-2018 роках». В ній взяли участь представники Асоціації міст України, голови центральних органів влади, які займаються питанням місцевих бюджетів. Також мали змогу висловитися гості форуму, делегати від місцевих рад, які про вади та недоліки фінансової системи знають особисто. Адже не секрет, що зі збільшенням бюджетних надходжень громади несуть великі витрати на місцеву інфраструктуру.
Сьогодні бюджетна політика громад формується за рахунок власних та закріплених джерел, які відомі місцевим жителям та підтримуються ними. Завдяки їм забезпечується доступ до дешевих кредитних ресурсів. Є прагнення до прозорості видатків, які орієнтуються на пріоритетні напрямки розвитку громад. Найважливіші сфери визначають стратегічні цілі, які приймають на громадських слуханнях. Велика увага приділяється надходженням з державного бюджету на виконання делегованих повноважень. Трансферти мають бути відповідними видаткам, для якомога якіснішого їх впровадження. І, звісно, важливо розуміти, яким чином треба використовувати зароблені гроші.
«Однією з найголовніших задач для органів місцевого самоврядування є ефективне розподілення коштів. Треба планувати, а то виходить так, що одним громадам категорично не вистачає грошей, а в інших їх надмірний залишок. Станом на 1 вересня, на рахунках місцевих бюджетів лишається 64,1 мільярди гривень, які ще не розподілені. А гроші, які не реалізовуються до кінця року, повертаються до держбюджету і громада потім не може розраховувати на збільшення фінансування. Тому існує практика, коли виділені гроші намагаються швидко витратити, ремонтуючи дороги восени чи роблячи інші нелогічні речі,» – зазначила голова Державної казначейської служби України Тетяна Слюз.
.JPG)
Загалом, на форумі було оголошено п’ять стратегічних цілей, орієнтованих на розвиток фінансової системи «на місцях». Вони стосуються збільшення власних ресурсів місцевих бюджетів, підвищення фінансової самостійності громад, забезпечення належного фінансування делегованих повноважень, покращення бюджетного планування та удосконалення казначейського обслуговування. Ці основні стратегічні цілі включають в себе двадцять одне завдання, послідовне виконання яких буде сприяти покращенню фінансової політики територіальних громад.
На жаль, зараз існує проблема коли на вищому рівні держава відмовляється виконувати свої зобов’язання перед регіонами. Зокрема, вона не виділяє кошти на проїзд в транспорті для пільгових категорій. Також «на місцях» відчувається недофінансування освітніх навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації. Більш того, йде мова про те щоб повністю передати їх на утримання місцевих бюджетів. Однак далеко не всі територіальні громади їх здатні «потягнути». Та й чи повинні вони забезпечувати організації, які працюють безпосередньо на користь держави?
«Зараз лишаються невирішеними багато питань. Це питання із пільговими перевезеннями, фінансуванням профтехучилищ, нестачі коштів для проведення перших виборів в об’єднаних територіальних громадах. Маленькі міста поставлені в залежність від центру, що чинить негативний вплив на їх розвиток. Наприклад, освітні та культурні заклади у віддалених регіонах опинилися під загрозою закриття. Тому реформуючи систему місцевого управління варто врахувати всі фактори та уникнути помилок», – заявив мер Тернополя, Голова Комітету Правління АМУ з питань бюджетної політики Сергій Надал.
.JPG)
Від того, як будуть використаны бюджетні кошти, напряму залежить процвітання ОТГ. Планів на найближче майбутнє в громад багато і як вони реалізуються, покаже лише час. До кінця цього року Асоціація міст України збирається підтримувати інтереси територіальних громад, ознайомлюючись з проектом державного бюджету на наступний рік. Передусім, буде робитися все можливе для того, щоб з місцевих бюджетів не були вилучені їх джерела надходження та збереглася їх ресурсна база. Ці моменти спрямовані на захист інтересів органів місцевого самоврядування при внесенні коректив до податкового чи бюджетного законодавства.
Найближчими роками об’єднані територіальні громади очікує багато роботи. Потрібно не тільки вчитися працювати за нових умов, але й відстоювати свої права перед центральними органами влади. Однак тут не мається на увазі конфлікт за «зони впливу». Мова йде лише про можливість налагодження діалогу між керівними структурами на всіх рівнях. Адже саме тісна співпраця є найпродуктивнішою річчю в просуванні тих чи інших реформ.
Марія Шевчук
