Одеські Інтернет-ЗМІ накрила хвиля замовної реклами

За результатами моніторингу джинси в одеських ЗМІ виявилось, що в жовтні 2016 року середня кількість замовної реклами була практично втричі більшою, ніж в попередні місяці. Причому мова йде про неправильно марковану рекламу.

Відповідно до українського законодавства, журналісти можуть в новинній стрічці розміщувати матеріали комерційного характеру, проте вони мають бути відповідним чином марковані.

Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу. Стаття 9 Закону України «Про рекламу» трактує цю норму таким чином: «Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цієї особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою «Реклама» чи «На правах реклами»». Тобто законодавець встановив лише дві можливі форми маркування. Це важливо   відзначити, оскільки деякі сайти маркують комерційну рекламу по-своєму, наприклад – «Новини компаній», «Здоров’я одеситів» і т.д., що є порушенням Закону.

Теж саме стосується новин про політиків. Слід відзначити, що наразі в регіоні всі основні політичні сили готуються до виборів в територіальних громадах, тому відповідно збільшилась і кількість політичних матеріалів. Знову ж таки більшість з них взагалі не маркуються або мають відмітку «Політика» або «Політичні новини», проте це знову ж таки порушення Закону.

Більшість з помічених матеріалів були створені на основі прес-релізів, що підтверджується однотипними заголовками та текстом на різних сайтах. Нещодавно Інститут Масової Інформації оприлюднив результати своїх досліджень щодо прес-релізів та дійшов висновку, що у 21% новин регіональних інтернет-ЗМІ джерелом інформації є прес-релізи і лише в 17% — власні кореспонденти. В Одесі показник використання готової інформації подібний до середнього по Україні але показник матеріалів, створених власним журналістом, дуже низький – всього 9%.

Враховуючи той факт, що у більшості онлайн ЗМІ неможливо встановити власників і вони не функціонують як юридичні особи, реально задіяти санкцію за невірно маркований матеріал фактично неможливо. А покарання за порушення цих вимог досить суворі.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в сфері захисту прав споживачів накладає штрафи у розмірі п’ятикратної вартості розповсюдженої реклами. Повторне вчинення порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

Законодавець захистився й від неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами. В такому випадку на порушників буде накладений штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Цікава норма використовується при неможливості встановлення вартості реклами. На розповсюджувачів, в такому випадку, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Павло Колотвін, представник Інституту Масової Інформації в Одеській області