Боротьба з домашнім насильством: досвід Одещини

Вважається, що родина – це те оточення, яке готове підтримати тебе  будь-якого моменту та захистити в критичній ситуації. Проте нерідко трапляється так, що найрідніші стають джерелом відвертої небезпеки. Довгий час  багато людей вважали, що домашнє насилля є внутрішньою справою сім’, до якої не варто втручатися стороннім. А навіть коли суспільна думка почала змінюватись, то законодавство донедавна серйозним чином не виділяло до окремої категорії тих, хто кривдить членів своєї родини. Сьогодні ситуація почала змінюватись, хоча про подолання проблеми в Україні, та на Одещині зокрема, говорити рано.

В Одесі вистачає організацій, що допомагають жертвам домашнього насилля. Але не менш важливо забезпечити умови, коли люди усвідомлюють що агресія в родині – це не її особисті проблеми, а кримінальний злочин і потенційна небезпека для оточуючих.  Варто працювати не тільки з жертвами, але й з агресорами, даючи їм можливість змінити свою поведінку. В Одесі працює єдиний в Україні центр допомоги, де впроваджуються програми для кривдників. Цю програму він може пройти за власним бажанням, а у випадку високого ступеня агресії кривдника направлять до неї за ухвалою суду. Якщо він ігнорує це рішення, до порушника вживаються спеціальні заходи.

«В Одесі створена координаційна рада з питань сімейної політики, демографічного розвитку та протидії торгівлею людьми. Також існує система взаємодії суб’єктів, що відповідають за здійснення Закону України про запобігання та протидію домашньому насильству. Тим, хто постраждав від нього, надається різноманітна підтримка, зокрема психологічна. Також у місті створений Центр допомоги жінкам та дітям, що опинились в складній життєвій ситуації. Починаючи з 2018 року працюють мобільні бригади, що реагують на виклики з домашнього насилля», — говорить начальниця управління сімейної та гендерної політики департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради Наталія Лисенко.

Боротьба з сімейним насиллям актуальна не тільки для обласного центру, але й для сіл та районів. За період з 2018 по 2019 рік на Одещині почало працювати 30 мобільних бригад, що надають соціально-психологічну допомогу.  Лише 9 цих підрозділів з’явились в минулому році, створення всіх інших припало на 2019 рік. За даними мобільних бригад регіону, в першій половині цього року вони здійснили понад 800 виїздів до районів та надали близько 5 тисяч консультацій. Робота фахівців була спрямована не тільки на допомогу постраждалим, а й на попередження нових фактів сімейного насильства.

Одеська область сьогодні є пілотним регіоном у всіх напрямках, пов’язаних з протидією та запобіганню домашньому насильству. З 11 січня 2019 року в українському Кримінальному кодексі з’явилось дві статті, які передбачають покарання та вжиття спеціальних заходів до людей, що завдають кривди своїм рідним. Якщо звернутись до статистики, то за 2018 рік по області було 8889 звернень, а за першу половину 2019 року таких фактів зареєстровано більше п’яти з половиною тисяч. Кількість звернень до правоохоронних органів зростає і це є дуже добрим показником, адже долаються стереотипи щодо цього негативного явища. Люди почали усвідомлювати, що вчинення домашнього насильства є грубим порушенням прав людини.

 «Надзвичайно важливим маркером є усвідомлення цієї проблеми в Україні. На мою думку, безпека в державі починається з безпеки в родині. Навпаки погано коли такі ситуації замовчуються, люди терплять й нічого не роблять для того, щоб завадити насильству. В більшості випадків звертаються жінки, але були випадки, коли про допомогу просили чоловіки. Бо це теж стереотип, що чоловік не має права скаржитись, бути «сильною статтю», яка не може звернутись за допомогою. Бо в суспільстві це викликає осуд і сміх. Люди звертаються за допомогою і це є показником того, що вони не приховують факти злочину»,  — говорить  керівниця міжсекторальної роботи з питань запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі при Обласній Координаційній Раді Людмила Акімова.

Стосуючись теми домашнього насильства не можна оминути увагою найвразливішу категорію населення — дітей. Згідно нового законодавства, вони одночасно є постраждалими особами та свідками, але статистика позитивних рішень у їх випадку дуже сумна. Кількість звернень про факти насильства збільшується, і діти автоматично страждають від нього, проте зареєструвати заяву від неповнолітнього справа дуже складна. За 2018 рік було тільки 28 персональних  заяв від дітей.  Але неповнолітні наявні в більшості сімей, де реєструють факти насильства й потребують психологічної підтримки. Це специфічна тема яка потребує додаткової уваги. Бо діти слідкують за фактами насильства в родині, виростають та переносять цю модель до дорослого життя.

До 2019 року за домашнє насильство передбачалась адміністративна відповідальність, однак вже майже рік такі протиправні дії регулюються Кримінальним кодексом, що вже дало свій результат. Так за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, з початку цього року в Одеській області було винесено вісім вироків людям, які жорстоко поводились з членами своєї родини. Обвинувачені в основному були притягнуті судом до громадських робіт, однак у деяких випадках не обійшлося без умовних строків та арештів до двох місяців. У цих рішеннях зафіксовані не всі випадки домашнього насильства, які реєструвались в регіоні. Проте вже зараз можна сказати, що законодавчі зміни не залишились на папері, а стали тим інструментом, який допомагає зробити українське суспільство безпечнішим.

Марія Шевчук